top of page

ВІД ЗЕМЛІ ДО ОКЕАНУ: ВПЛИВ ЛЮДСТВА НА МОРСЬКИХ ЖИТЕЛІВ


кити

23 липня відзначається Всесвітній день китів і дельфінів, щоб привернути увагу до теми захисту морських ссавців. Щорічно в цей день природоохоронні групи та організації проводять акції та демонстрації на захист морських ссавців. Багато видів морських мешканців та інших тварин опинились під загрозою вимирання через людську діяльність: промисловість, споживацтво, а тепер ще й війну в Україні. У цій статті ми розглянемо цей негативний вплив людства на морських жителів та що кожен і кожна з нас може зробити, щоб допомогти морським створінням.


Всесвітній день китів і дельфінів був започаткований з ініціативи Міжнародної китобійної комісії — міжурядової організації, мета якої регулювання китобійного промислу. У 1982 році комісія прийняла історичне рішення про заборону комерційного вилову китів. Раніше полювання на китів і дельфінів та торгівля їхнім м’ясом були легальними, що спричинило катастрофічне виснаження популяцій.


Однак, заборона промислового вилову дуже часто порушується браконьєрами. А легальна риболовна промисловість спричиняє непотрібні смерті через прилов — випадкове потрапляння дельфінів та інших великих океанічних жителів у риболовецькі сітки. Також морським ссавцям загрожує вилов з метою утримання їх у дельфінаріях та інших «парках розваг». Серед інших суттєвих загроз для морських жителів: антропогенне забруднення, виснаження популяцій через браконьєрство й надмірний вилов риби та зміна клімату.



ВПЛИВ ВІЙНИ НА МОРСЬКИХ МЕШКАНЦІВ

дельфін

Рік тому стало відомо, що війна з р*сією спричинила загибель сотень дельфінів у Чорному морі, всі три види яких занесені до Червоної книги. Про викинутих на берег ссавців повідомляли також вчені у Румунії, Болгарії та Туреччині.


Бойові човни використовують гідролокатори, які випромінюють потужні низькочастотні сигнали, що є згубними для дельфінів. Сонари (гідролокатори) та вибухи виводять з ладу їхні органи ехолокації, вражаючи внутрішнє вухо дельфіна, і таким чином тварина, яка користується слухом для орієнтації в просторі та полювання, стає «сліпою» і не здатною більше знайти їжу. Підводні міни також можуть стати причиною загибелі дельфінів.



Каховська катастрофа

Теракт р*сії на Каховській ГЕС теж має жахливі наслідки для природи, в тому числі для життя морських ссавців.


Вода з водосховища проходила крізь каналізації, підвали, вигрібні ями та багато іншого, змиваючи все на своєму шляху. У Чорне море потрапило все: фекалії та відходи сільськогосподарських підприємств, мертва риба й тварини та збудники багатьох інфекційних хвороб, нафтопродукти та вибухонебезпечні предмети, пластик та будівельне сміття.


Як наслідок значно погіршилась епідеміологічна ситуація. Опріснена вода в поєднанні зі спекою призвели до різкого збільшення патогенних мікроорганізмів. Життя морських мешканців напряму пов’язане з якістю води. Токсичні речовини отруюють тварин та, як інфекції, можуть спричиняти їхню загибель. Це одна з можливих причин, яка пояснює чому збільшились випадки самовикидання дельфінів на берег, хоча вірогідних гіпотез про такі явища є багато.


ЧИСЕЛЬНІСТЬ КИТІВ У СВІТІ

кит

Ще півтора століття тому китів вбивали заради м'яса, а також во́рвані — жиру, який використовували для виробництва різних косметичних засобів. Оскільки нині існують різноманітні рослинні та синтетичні альтернативи, необхідності в цьому більше немає.


Згідно з останніми даними, чисельність гладких китів невелика: всього 350 особин північноатлантичних, 383 — японських, і 13 611 південних гладких китів. Два перших види занесені до списків Міжнародної Червоної книги як види, які вимирають. Популяція південних гладких китів поступово відновлюється, збільшуючись приблизно на 7% за рік, що свідчить про ефективність природоохоронного законодавства.


Схожа історія і з найбільшою твариною на планеті — синім китом. У 1960-х роках синій кит був практично знищений і опинився на межі повного зникнення — у 1963 році залишалося не більше 5 000 особин. Синій кит досі дуже рідкісний — загальна чисельність, згідно з оцінкою 2022 року, становить від 10 до 25 тис. особин.


Кити дивовижні створіння, які спілкуються співом. У 2020 році був створений проєкт CETI, метою якого є розшифровувати мову китів, використовуючи сучасні технології, щоб спонукати людей захищати цих величних створінь.


ЩО ЗАГРОЖУЄ КИТАМ І ДЕЛЬФІНАМ

кити дельфіни

Китобійний промисел радикально змінився з 1964 року, коли було вбито рекордну кількість китів — понад 80 000. У 2021 році в усьому світі було вбито 1284 кити, з яких 881 — у комерційних цілях. Сьогодні у світі залишилося лише три країни, які полюють на китів з комерційною метою (їхнє м’ясо продається для харчової промисловості, а олія, жир і хрящі використовуються у фармацевтиці та харчових добавках): Норвегія, Японія та Ісландія. Примітно, що остання заявила, що відмовиться від комерційного китобійного промислу протягом 2024 року.


Загалом щороку через діяльність людини гине набагато більше китів.


Надмірний вилов риби також загрожує китам. Вчені, які працюють з Міжнародною китобійною комісією, підрахували, що 300 000 китоподібних (китів, дельфінів і морських свиней) гинуть щороку, заплутавшись у знаряддях лову — так званий прилов. Зіткнення з суднами, забруднення, океанічний шум та зміна клімату створюють додаткові загрози.


Зіткнення з суднами — це зіткнення будь-якого типу човна з морськими тваринами, включаючи китів, дельфінів, морських черепах, риб, тюленів або морських левів. А океанічним шумом називають звуки, створювані людською діяльністю, які можуть заважати або порушувати здатність морських тварин орієнтуватись, слухаючи природні звуки в океані.


Зміна клімату також шкодить китам. Північно-тихоокеанські гладкі кити харчуються зоопланктоном, але покриття морського льоду визначає, де і коли можна знайти їжу. Потепління океану провокує танення льоду, що впливає на розподіл і наявність зоопланктону та доступність харчів для китів. Інші види китів також страждають через зміну клімату (білухи, косатки). Через потепління та зміну океанічних течій відбувається зрушення міграційних маршрутів китів і дельфінів. Разом всі ці антропогенні впливи спричиняють зменшення популяції китів і дельфінів, що для деяких видів означає загрозу зникнення.


ПОЛЮВАННЯ НА ДЕЛЬФІНІВ

дельфіни

Якщо ви бачили фільм Seaspiracy або інші документальні стрічки, то знаєте про це явище. Дельфінів заганяють до берега, де на них чекають гарпунники й вбивають.


На Фарерських островах ця традиція відома як grindadráp, або скорочено grind, під час якої вбивають сотні дельфінів. У 2021 році понад 1400 ссавців було вбито за один день, що вважають рекордом. Гринди та інші дельфіни можуть протягом тривалого часу чекати своєї смерті на очах у своїх родичів, викинуті на пісок, каміння або просто борсаючись на мілководді.


Опитування показують, що більшість людей виступає проти масового винищення дельфінів на Фарерських островах. Чим більше розголосу отримає «традиційна різанина», тим більше шансів у активістів нарешті домогтись її припинення.


У Японії та на Соломонових островах також досі дозволено полювати на дельфінів. Жорстоке вбивство дельфінів малою японською спільнотою було викрите в документальному фільмі «Бухта», який отримав Оскар 2010 року. Члени японської спільноти стверджують, що ніколи не припинять цю «традицію». Вони цінують китів та дельфінів як ресурс і вважають, що немає іншої професії, яка забезпечувала б їм проживання в тому регіоні.


Щороку понад 100 000 дельфінів і малих китів вбивають під час полювання по всьому світу. Хоча ці акти, які мають місце в Японії та на Фарерських островах, добре задокументовані, в інших частинах світу подібні дії здійснюються майже щодня.


ДЕЛЬФІНАРІЇ

косатка в дельфінарії

Якщо впійманий дельфін не гине, то він потрапляє до дельфінаріїв, які є справжніми концтаборами для волелюбних жителів моря. Борці за права тварин, включаючи організацію захисту китів і дельфінів (WDCS), започаткували Міжнародний день полонених дельфінів, який відзначається щороку 4 липня.


Дельфінарії не можуть забезпечити тваринам природних умов. Морським ссавцям потрібен простір, спілкування з іншими представниками свого виду, а також можливість вільного пересування.


Дельфіни звикли долати за добу понад 100 км, уявіть, як це для них — жити у басейні. Неприпустимо тримати дельфінів у неволі також тому, що хлорка, що міститься у воді, пошкоджує їхні очі та шкіру. Як наслідок полонені дельфіни живуть у 5-6 разів менше, ніж їхні вільні побратими.


«Українська природоохоронна група», «Екологія. Право. Людина», UAnimals та багато інших природоохоронних організацій протягом багатьох років домагаються закриття всіх дельфінаріїв в Україні, ініціюючи відповідні законопроєкти, проте поки безрезультатно.


НАДМІРНИЙ ВИЛОВ РИБИ

рифи та риби

Необмежена риболовля є найбільшою загрозою для жителів океану. Зростання масштабів промислового рибальства призвело до вилову видів на настільки високих темпах, що вони не здатні підтримувати свою популяцію. Фільм Seaspiracy розкриває правду про приховані реалії цього промислу.


Зростання населення планети та розвиток промисловості, спричинили винайдення жорстоких та агресивних методів риболовлі, таких як донне тралення. Споживачі швидко звикли мати доступ до широкого різноманіття риби за доступними цінами. Але 1996 року, коли в океані було зловлено близько 95 мільйонів метричних тонн риби, галузь досягла піку продуктивності, й відтоді вилов більше не досягав цієї цифри.


Рибний промисел найбільш затребуваних видів перестав працювати через нестачу риби у виснажених популяціях. У 2003 році науковий звіт показав, що промислове рибальство скоротило кількість великої океанської риби аж до 10% від її доіндустріальної популяції.


Хоча дослідження про те, що до 2048 року океан буде порожнім, було зрештою визнане авторами не зовсім коректним, з ним не все так однозначно. У наступному дослідженні через три роки лише робиться висновок, що нові дані за 2009 рік «дають надію на те, що, попри довгу історію надмірної експлуатації, морські екосистеми все ще зможуть відновитися, якщо її темпи суттєво зменшаться». Тому важливо зважати на той факт, що сьогодні понад третина світових популяцій переловлюється. Адже якщо вилов риби залишиться таким як зараз, то промислову риболовлю чекає колапс приблизно до 2050 року.


Для України ситуація ще гірша, ніж у світі загалом. У звіті FAO говориться, що погіршення стану рибних популяцій особливо помітно «в місцях, де управління рибальством не існує або є неефективним». Серед територій, які спостерігає організація, у Чорному морі був один з найвищих відсотків виснажених популяцій — 62,5%.


Через військові дії, зараз не рекомендується вживати в їжу рибу та інших морських мешканців, зокрема через підрив Каховської греблі, бо є ризик зараження інфекціями.


Надмірний вилов риби становить загрозу біорізноманіттю та виводить екосистеми з рівноваги. Виснаження диких популяцій риби також негативно впливає на океанічних ссавців, таких як дельфіни та морські котики, виживання яких залежить від полювання.


АКВАКУЛЬТУРА НЕ Є АЛЬТЕРНАТИВОЮ

риби аквакультура

Аквакультура — це промислове вирощування водних організмів для вживання в їжу людиною. Такі ферми можуть використовувати штучно створені для цього озера, щоб вирощувати прісноводні види, або ж будувати великі клітки для риб на прибережній зоні океану.


Сьогодні таке промислове вирощування постачає більше риби, ніж риболовля. Часто аквакультуру вважають хорошою альтернативою для промислової риболовлі. Однак з погляду як етики, так і екології, це жахлива галузь. Риби утримуються у тісних та брудних умовах, а відходи їхньої життєдіяльності сильно забруднюють океан в промислових регіонах. Також 25% риб гине і їх просто викидають, а вирощування хижих видів потребує риболовлі для корму риб в аквакультурі, тому така індустрія є жорстокою та несталою.

ЗАБРУДНЕННЯ МОРІВ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

забруднення океану

У природі пов’язано все, тож наслідки тваринництва відчувають навіть морські жителі. Чорне море забруднюється багатьма речовинами, в тому числі бактеріями, антибіотиками та органікою з інтенсивного фермерства.


Останній масштабний скринінг на 40 тисяч речовин у Чорному морі вчені робили у 2019 році. Вони знаходили у воді пестициди, які стікають внаслідок сільськогосподарської діяльності, яка в тому числі постачає багато кормів для тваринництва. Також у морі знаходили нафтопродукти, різні види пластику, фармацевтичні сполуки — трамадол, ібупрофен, антидепресанти, антибіотики та інше. А війна та бойові дії додали залишки ракетного палива та зброї, військового сміття та інших хімічних речовин, загиблих тварин тощо.


Те що в море потрапляють антибіотики небезпечно тому, що коли вони потрапляють у навколишнє середовище, бактерії, що живуть у морському середовищі, виробляють резистентність, вони еволюціонують. А бактерії, які потрапляють у море з тваринництва, можуть бути вже антибіотикорезистентними, а тому дуже потужними вбивцями морських мешканців.


«Інфекційні захворювання — це причина, що реально викликає загибель дельфінів, і це відбувається з року в рік, і особливо останніми роками. Серед цих захворювань є ті, що викликаються мікроорганізмами та потрапляють у море від тваринницьких комплексів. Декілька років поспіль епізоди зараження починалися з р*сійських вод, тому що там, на Північному Кавказі, зосереджені дуже великі тваринницькі комплекси, і може так статися, що саме вони були джерелом цих інфекцій, які потім поширювалися на дельфінів по всьому Чорному морю», — розповідає зоолог Павло Гольдін «Рубриці».


Небезпечним також є явище евтрофікації (цвітіння) — надходження у водойми органічних речовин. Для розкладу органіки потрібен кисень, тож його рівень у воді зменшується. Це спричиняє загибель живих організмів, які мешкають у морі та дихають киснем.


 

Ви можете допомогти захистити морських ссавців, відмовившись спонсорувати бізнес, який завдає шкоди водним екосистемам. Це передусім промислова риболовля та аквакультура, а також тваринництво. Ще ви можете бойкотувати дельфінарії та схожі сфери розваг, де експлуатують тварин. Тож стежте за новинами, підписуйте петиції про зменшення субсидій для риболовлі та тваринництва, заборону експлуатації тварин та про боротьбу зі зміною клімату.


Щороку екологи та природозахисники 23 липня спільними зусиллями намагаються донести до людей, суспільства та урядів важливе повідомлення: охорона морських мешканців — це відповідальність кожного та кожної з нас та людства загалом. Саме тому нам необхідно домагатися змін, якщо ми хочемо зберегти багатство океану, яке не вимірюється грошима.


Проходьте онлайн-курс «Веган-експрес», щоб дізнатись більше про промисловість, яка спричиняє страждання мільярдів тварин та що ми можемо зробити, щоб це припинити.

373 перегляди

Comentários


bottom of page