top of page

ЧОМУ ЛЮДСТВУ ТАК ВАЖКО ПЕРЕЙТИ НА ВЕГАНСТВО, ОСОБЛИВО ЧОЛОВІКАМ


чоловік рука

Ви особлива людина, якщо читаєте цей блог. Те, що вас зацікавила тема, означає що ви, ймовірно, турбуєтесь про тварин достатньо, щоб змінити свій спосіб життя заради них. Можливо, ви вже веган_ка або активіст_ка із захисту прав тварин. Ваша унікальність водночас є схвальною і тривожною, адже так мало людей, таких як ви: у світі є приблизно 1% веган_ок, і ще менше з них — активно долучаються до активізму.

У цій статті ми розглянемо перешкоди до масового поширення веганства і чому це особливо тяжко для чоловіків. Наведені наукові дослідження допоможуть побачити які стратегії та підходи необхідно залучити, щоб ефективніше популяризувати рослинне харчування та наближати веганське майбутнє.


ЛОГІЧНІСТЬ ВЕГАНСТВА

доїння корови

Логічний ланцюжок веганства дуже простий: тварини страждають, коли ми їх експлуатуємо та вбиваємо, я не хочу завдавати страждання тваринам, тому я відмовляюсь спонсорувати насилля своїми покупками чи вибором послуг. Наступний крок складніший — втілити цей висновок у реальність та привести у відповідність свої принципи та спосіб життя. Хоч це і реально, й не настільки складно, як може здатись, та не завжди просто.


Але це не єдина і не головна причина, чому з’являється так багато різних виправдань, щоб уникнути переходу на веганство. Щоб більш вдумливо підходити до споживання, потрібно бути переконаними, що це вартує зусиль.

Є докази тому, що цей логічний ланцюжок переважно обривається вже на першій ланці: стражданні тварин. Етичний аргумент на користь відмови від споживання тварин є справедливим лише тоді, коли на погляд людини тварини справді страждають, страждання тварин мають значення, а вживання їх у їжу не є вагомою причиною для того, щоб завдавати їм страждань.


Здавалось би, веган_ки не нав’язують своє сприйняття людям — вони звертають увагу на цінності, які вже є в людей: доброти та співчуття до живих істот. Так і є, але не завжди. Багато людей просто не здатні відчути такої сили співчуття до тварин.


ВЕГАН_КИ БІЛЬШ ЕМПАТІЙНІ

дівчина з котенятком

Дослідження показують, що етично вмотивовані вегетаріан_ки та веган_ки мають вищі результати, ніж всеїдні за стандартними показниками емпатії.

Етично вмотивовані вегетаріан_ки та веган_ки також мають розширене «коло моральної занепокоєності», тобто вони вважають, що всі тварини, у тому числі сільськогосподарські, заслуговують на моральну повагу і ми не повинні завдавати їм шкоди без поважної причини.


Загальною рисою невеган_ок є те, що вони схильні уникати думок про страждання тварин, перероблених на м’ясо. Оскільки веган_ки та вегетаріан_ки зважають на страждання тварин, це спонукає їх ставити під сумнів поширені виправдання споживання м’яса, як, наприклад, 4N — necessary, natural, normal, nice (необхідно, природно, нормально, добре).


В одному дослідженні виявилося, що учасни_ці дотримувалися різних поглядів на різні типи експлуатації тварин, і що віра в розум тварин була потужним провісником цих ставлень. Важче виправдати експлуатацію, якщо її жорстокість більш очевидна. І так само важче виправдати вбивство тварин, про розум яких ми знаємо. Ми розповідали про інтелект корів та курей у попередньому матеріалі.


Також є дослідження того, як люди сприймають емоції тварин. Учасни_ці, які ніколи не жили з твариною, повідомили про набагато менше емоцій тварин, які вони помітили, ніж ті, хто опікувались домашнім улюбленцем, незалежно від виду тварини, з якою вони жили. Компаньйон_ки певного виду тварин завжди повідомляли про більшу кількість емоцій цього виду, ніж ті, хто не проживає з цим видом тварин. Дослідни_ці зробили висновок, що знайомство з тваринами є визначальним фактором віри в емоції тварин і їхній розум загалом.

Не тільки від рівня емпатичності залежить чи буде людина вести веганський спосіб життя. Також спостерігається залежність від статі.



СТАТЬ І ВЕГАНСТВО

жінка і чоловік

Ставлення до веганства, прав тварин і споживання тварин може залежати від статі.


Дослідження виявили, що порівняно з чоловіками, жінки мають сильніше негативне ставлення до експлуатації тварин (Knight, Vrij, Cherryman, & Nunkoosing, 2004), частіше виступають проти експериментів на тваринах (Broida, Tingley, Kimball, & Miele, 1993), підтримують рух на захист тварин, підтримують посилення обмежень на використання тварин і більше стурбовані стражданнями лабораторних тварин (Eldridge & Gluck, 1996).

Таке ставлення до живих істот зумовлює відмінності у ставленні та поведінці щодо споживання м’яса. Жінки висловлюють більше огиди та негативного ставлення до вживання м’яса, ніж чоловіки (Kubberød, Ueland, Tronstad, & Risvik, 2002).


З іншого боку, у Північній Америці багато чоловіків не вважають їжу «справжньою», якщо вона не містить м’яса (Sobal, 2005). Жінки у більшості досліджень повідомляють про те, що їдять менше м’яса або що вони вегетаріанки. Згідно з дослідженням Янкеловича 1992 року, з 12,4 мільйона людей у США, які назвали себе вегетаріан_ками, 68% були жінками, тоді як лише 32% були чоловіками (Smart, 1995).


Як показують дослідження, чоловіки не є менш емпатійними за жінок. З чим тоді пов’язана така пропорція чоловіків та жінок у веганському русі?


МАСКУЛІННІСТЬ ТА М'ЯСОЇДСТВО

чоловік їсть бургер

Також дослідження вказують на зв’язок споживання м’яса та маскулінності (якості та характеристики, що притаманні чоловікам). М'ясо як маскулінність — це поширена тема для статей про чоловіків та рекламних відеороликів м’ясної та фаст-фуд індустрій.


Відповідно до книги The Sexual Politics of Meat: A Feminist-Vegetarian Critical Theory by Carol J. Adams, споживання м’яса є символом патріархату, що є результатом його давнього зв’язку з владою та мужністю.


Ставлення до жінок та до тварин має спільну рису — часто це «відсутні референти», тобто ми не згадуємо про жертв. Ми кажемо просто «м’ясо», а не повну фразу «м’ясо мертвих тварин». Так само, Адамс стверджує, що в описах насильства, жінки також часто є відсутнім референтом. Так, про злочини радянських солдатів, які зґвалтували незліченну кількість жінок на шляху до Берлiна, писали як про «зґвалтування Берліна», не згадуючи жертв — жінок. Інший приклад використання цієї метафори — зґвалтування Бельгії.


Адамс зазначає, що британці пояснювали свій успіх у військових кампаніях і підкоренні армій суперників споживанням м’яса, на противагу споживанню рослинної їжі їхніми супротивниками.


Це все означає, що там, де найбільше споживають м’ясо, має бути найбільша гендерна нерівність. Професорка Пеггі Сандей виявила в аналізі понад 100 нетехнологічних культур, що суспільства, які споживають м’ясо, характеризуються патріархатом: жінки мають найменшу владу, повинні виконувати роботу за статевою ознакою, виховувати дітей і поклонятись богам-чоловікам. Натомість суспільства з рослинним харчуванням є найбільш егалітарними(з рівноправ’ям та рівними можливостями).

Тому логічно, що на індивідуальному рівні чоловіки та жінки думають і виправдовують споживання м’яса по-різному. Згідно з дослідженням, чоловіки висловлюють більш прихильне ставлення до споживання м’яса та використовують прямі способи зменшення провини, такі як різні виправдання, заперечення болю та страждань тварин, вірять, що тварини стоять нижче в ієрархії, ніж люди, надають релігійні та медичні виправдання для споживання тварин, і вірять, що людська доля — їсти м’ясо. Натомість жінки частіше використовували стратегії уникнення та дисоціації: відокремлювали колись живу тварину від їжі на тарілці та уникали думати про те, як з твариною поводилися до того, як вона туди потрапила.


Ось чому для чоловічої статі аргументи про переваги веганства можуть бути недостатніми, адже це ігнорує основну причину, чому чоловіки їдять м’ясо: це змушує їх відчувати себе справжніми чоловіками.


ПАТРІАРХАТ VS ВЕГАНСТВО

патріархат

Нещодавно в тіктоці вірусився тренд, де жінки запитували чоловіків «Як часто ти думаєш про Римську імперію?». На велике здивування більшості, відповідь була «Доволі часто». Багато чоловіків відповідали, що думають декілька разів у місяць, або в тиждень, чи навіть щодня.


Синтія Боаз, професорка політології, прокоментувала це так:

«Я припускаю, що більшість чоловіків, які говорять, що вони думають про це весь час, є, мабуть, білими цисгендерними чоловіками. І це не випадково, адже Римська імперія є одним із найбільш патріархальних та ієрархічних суспільств, які коли-небудь існували. Це втілення, вершина білої цисгендерної маскулінності».


Боротьба з патріархатом сприяє руху за права тварин, тому важливо кидати виклик стереотипам про м’ясо та мужність, щоб залучити більше чоловіків до веганського руху. Наприклад, говорячи про Римську імперію, найкращі атлети античного Риму були вегетаріанцями. Також є чимало сучасних спортсменок та спортсменів, які дотримуються веганського раціону.


ЕВОЛЮЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДСТВА

дівчина

Обговорення емпатії, етики та переходу соціуму до веганства також цікаво розглядати в контексті еволюційного розвитку людства та особистісного зростання.


Є багато моделей з позитивної психології, які роблять спробу категоризувати та описати рівні розвитку психіки людей. Одна з таких еволюційних моделей — етапи розвитку его Сюзанни Кук-Гройтер (Stages of ego development, paper by Susan Cook-Greuter). У контексті наукової роботи Кук-Гройтер, термін «его» означає самоідентичність та когнітивне й емоційне розуміння індивідом себе та свого місця у світі.


Модель ілюструє, як індивіди переходять від егоцентричного мислення до все складніших інтегрованих та цілісних світоглядів, як змінюється розуміння світу та бачення сенсу життя. Вищі стадії розвитку его часто корелюють з більшим співчуттям, в тому числі до страждань тварин, що може спонукати людей перейти на веганство.


Згідно з дослідженням Кук-Гройтер, найбільший відсоток людей (приблизно 75-80%) перебуває на загальноприйнятому (conventional) рівні, і лише 15-20% перейшли до постконвенціонального. Саме на цьому рівні людина починає ставати більш відкритою до нових точок зору та ставити під сумнів звичаї та традиції.


Можна зробити припущення, що така готовність кидати виклик загальноприйнятим нормам дозволяє бути більш відкритими до веганства. Адже на цьому етапі (представни_ць якого Кук-Гройтер називає «плюраліст_ками») людина може вийти за межі системи, в якій вона виросла, і спостерігати за своєю культурою та своїм розумом наче зі сторони, а тому більш критично.


Плюраліст_ка усвідомлює самообман як механізм самозахисту, що дозволяє не піддаватись виправданням звичного способу життя. Такі люди цікавляться епістемологією і думають про те, звідки ми знаємо те, що ми знаємо; як ми дізнаємося, що є істиною. Плюраліст_ки добре вміють піддавати сумніву приховані припущення, цінності та переконання, усвідомлюють як часто відбувається «промивання мізків» — нав’язування певних принципів та норм, на подобі споживання м’яса для того, щоб почуватись мужнім.

Серед подібних моделей також є спіральна динаміка (Spiral Dynamics by Don Edward Beck), яка розглядає вже не стільки розвиток індивідуума, як розвиток суспільства загалом. Веганство з більшою ймовірністю набере популярності на етапах з вищим рівнем свідомості та турботи про етику, навколишнє середовище та глобальні проблеми. Згідно з цією теорією, на етапах Green та Yellow суспільство актуалізує такі цінності, як справедливість, співчуття до тварин та екологічна сталість.


Люди на цих етапах починають помічати взаємозв'язки та наслідки свого способу життя для тварин та природи. Тому саме на них відбувається сплеск вегетаріанських і веганських рухів, оскільки люди стають більш обізнаними про вплив свого вибору їжі на планету та її мешканців.

 

Звісно є ще багато факторів, які ми не розглянули в цій статті, які впливають на спосіб мислення людей про тварин та визначають чи зможе людина перейти на веганство. Складна комбінація якостей та досвіду робить людину веган_кою. У боротьбі за права тварин може допомогти розвиток емпатії у суспільстві, руйнування стереотипів про розум та почуття тварин, боротьба з патріархатом, розвиток освіти та психологічне зростання людства.

Приєднуйтесь до активіст_ок «Кожної Тварини», та захищайте права тварин разом з нами. Реєструйтесь на курс «Веган-експрес», щоб ознайомитись з основами веганського руху.

295 переглядів

Commentaires


bottom of page