top of page

ЧОМУ ВЕГАНСТВО ДОПОМОЖЕ ЗУПИНИТИ ПОТРІЙНУ ПЛАНЕТАРНУ КРИЗУ


Земля

Сучасний світ стоїть перед складними викликами: кліматичні зміни, виснаження природних ресурсів та забруднення. Взаємодіючи між собою, проблеми довкілля утворюють потрійну планетарну кризу, яку не можна ігнорувати. У цій ситуації веганство виступає не лише як етичний спосіб життя, а й важливе розв'язання глобальних проблем.


Є мільярди причин чому світ потребує більше веганів і веганок — життя кожної тварини, яких експлуатують заради їжі та одягу. У цьому матеріалі ми розглянемо чому людство та дикі звірі також потребують більше веган_ок.



ПОТРІЙНА ПЛАНЕТАРНА КРИЗА

За визначенням Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, потрійна планетарна криза (the triple planetary crisis) стосується трьох основних взаємопов’язаних проблем, з якими зараз стикається людство:

  • зміна клімату,

  • забруднення довкілля,

  • втрата біорізноманіття.

Кожна з цих проблем має свої причини та наслідки, і кожну проблему необхідно вирішити, якщо ми хочемо мати життєздатне та стале майбутнє на цій планеті.


Глобальні економічні втрати від цієї потрійної кризи сягнуть збитку у 8 трильйонів доларів США та скоротять світовий ВВП на 3% до 2050 року, повідомляє Університет ООН. Наслідки цієї кризи вже завдають значних збитків не лише економіці, а й окремим особам, громадам і цілим країнам.


Для того, щоб окреслити зміни у довкіллі була розроблена схема оцінювання під назвою «Планетарні межі». Вона описує межі впливу людської діяльності на систему Землі. Поза цими межами середовище ймовірно не зможе саморегулюватися. Автори описують це так: «порушення одного або кількох планетарних кордонів може бути згубним або навіть катастрофічним через ризик перетину порогів, які спровокують нелінійні різкі зміни навколишнього середовища в системах від континентального до планетарного масштабу».

Межі позначають дев'ять вимірюваних змінних величин, що визначають придатність Землі для проживання людини. Станом на 2023 рік, шість з дев’яти меж вже перейдено.


Зелені межі визначають сучасну епоху голоцену, в якій людство розвинулось та процвітає. Кліматичний та екологічний голоцен, який ця структура розглядає як «безпечну зону», не передбачає масового промислового фермерства. Отже, щоб залишитись у безпечних межах, перебудова харчової системи є необхідним кроком.


Програма ООН з довкілля (UNEP) ставить за мету вирішення потрійної планетарної кризи. Вона розробила 17 цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals) які включають боротьбу з голодом, бідністю, зміною клімату, втратою біорізноманіття та інші.



ЗМІНА КЛІМАТУ

Наукова спільнота визнає той факт, що зміна клімату та інші негативні зміни в довкіллі є наслідком діяльності людей, хоча багато хто сумнівається в цьому. Правда, що в історії планети бували такі кліматичні умови, але таке стрімке зростання температури є безпрецедентним. У довгостроковій перспективі зміни глобальної температури повністю змінять екосистеми, які підтримують життя на планеті.


У 2019 році концентрація CO2 в атмосфері була вищою, ніж будь-коли за принаймні 2 мільйони років. Людська діяльність призвела до нагрівання клімату з безпрецедентною швидкістю принаймні за останні 2,000 років, йдеться у звіті IPPC 2021. Побачити візуалізацію того, про які зміни йдеться в історичній перспективі, можна за посиланням.


Зміна клімату вже спричиняє численні погодні та кліматичні екстремальні явища в кожному регіоні земної кулі. Екстремальні ситуації, такі як хвилі спеки, сильні опади, посухи, дефіцит води, лісові пожежі та тропічні циклони значно посилилися в останні роки.


Є багато факторів людської діяльності які роблять внесок у викиди парникових газів (ВПГ). Це комплексна проблема, яка не має єдиного рішення — можливі лише часткові рішення у кожній сфері. Однією з таких сфер є сектор харчової промисловості, який за останніми оцінками відповідає за 26% світових ВПГ. Щонайменше половина цих викидів походить з тваринництва, як видно з дослідження.


Тваринництво значною мірою сприяє викидам парникових газів, вирубці лісів та іншим екологічним проблемам. Серед них найважливіші такі:

  • Знеліснення

Саме тваринництво є головним рушієм знеліснення та розорювання природних територій заради вирощування кормових культур. За ним слідують посіви сої — другий найбільший рушій знеліснення, понад 70% якої припадає на корм тваринам.

  • Викиди парникових газів

Також тваринництво відповідальне за більшість викидів метану та закису азоту — потужних парникових газів. Важливість закису азоту часто ігнорують при розробці політик пом'якшення зміни клімату, хоча цей газ потужніший за CO2 у 300 разів.

  • Харчові відходи

Ми також викидаємо занадто багато їжі. IPPC (Intergovernmental Panel on Climate Change) оцінює, що парникові викиди, пов’язані з харчовими відходами — від поля до кухонного смітника — становлять 8-10% всіх глобальних викидів. Приблизно 26% всього м’яса тварин потрапляє на звалище, що, крім зовсім марних смертей, означає також ВПГ.


Вуглецевий слід всієї тваринної продукції є в рази вищим за рослинні продукти, що можна побачити на діаграмі за посиланням. Пітер Стівенсон з організації Compassion in World Farming сказав: «Зменшення споживання м’яса має важливе значення, якщо ми хочемо досягти кліматичних цілей».



ВТРАТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Зв’язок біорізноманіття та клімату двосторонній — зміна клімату спричиняє спад біорізноманіття, і водночас зменшення біорізноманіття погіршує зміну клімату, як виявило нещодавнє дослідження.


WWF (World Wild Fund for Nature) стверджують, що людство спричинило вимирання в середньому 60% всіх популяцій диких тварин, які населяли нашу планету ще у 1970 році. Співвідношення всіх ссавців на землі по біомасі складає 36% людей, 60% сільськогосподарських тварин, та лише 4% диких тварин.


Серед впливу тваринництва є такі фактори:

  • Використання землі

Експлуатація фермерських тварин є основною рушійною силою вимирання видів і втрати біорізноманіття, оскільки потребує більшості земель для вирощування кормів та випасу, що спричиняє знищення природних середовищ проживання диких тварин.

  • Використання пестицидів

Широке використання пестицидів у традиційному сільському господарстві має згубний вплив на дику природу. Хімікати можуть завдати шкоди нецільовим видам, включаючи комах, птахів і ссавців. Це може порушити харчові ланцюги та екосистеми.

  • Використання води

Інтенсивне фермерство призводить до надмірного використання води та забруднення водойм. Дослідження оцінило, що на тваринництво припадає 41% світового водного сліду.


Зараз у світі спостерігається голоценове вимирання видів — шосте глобальне вимирання в історії планети. Спілкуючись з науковцями, журналістка та письменниця Елізабет Колберт написала книгу «Шосте вимирання» про факти природних змін з усього світу. Це одне з найбільш масових вимирань в історії Землі, і спричинене воно людською діяльністю.



ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

Тваринництво прямо сприяє забрудненню через викиди парникових газів, випари, мікрочастинки, використання антибіотиків, запах та гній з ферм. А також опосередковано — вирощування кормів на полях з використанням пестицидів та гербіцидів, вирубка лісів та зорювання полів, що спричиняє викиди парникових газів, які там були збережені.

В Україні було декілька випадків, коли місцеве населення постраждало від тваринницьких комплексів, повідомляла «Екодія»:

  • Громади на Вінниччині та Черкащині тривалий час намагаються розв'язати проблеми екологічного впливу від птахофабрики компанії «МХП».

  • Громада на Сумщині зіткнулась із забрудненням від «Глобино».

  • Громада на Дніпровщині постраждала через забруднення від хутрової ферми.

  • Громади на Івано-Франківщині також тривалий час жаліються на негативний вплив на місцеве довкілля та їхнє життя через діяльність промислових свиноферм дочірньої компанії з Данії «Гудвеллі».

  • Громади Прикарпаття намагаються вирішити конфлікт з виробником свинини в Україні — компанією «Даноша».

Щоб більше дізнатись про екологічні наслідки тваринництва в Україні, рекомендуємо прочитати аналітичну записку на цю тему від «Екологія, Право, Людина».


Серед найважливіших категорій забруднень є:

  • Забруднення повітря

Забруднення повітря є найбільшою причиною захворювань і передчасної смерті у світі: понад сім мільйонів людей щорічно помирають передчасно через забруднення. Неймовірно, але дев’ять із десяти людей у всьому світі дихають повітрям, рівень забруднювачів якого перевищує норми ВООЗ. І харчова промисловість значною мірою відповідальна за це.

Дослідження у США підтвердило, що 80% зі 15,900 щорічних смертей від забруднення дрібними частинками, пов’язані з продуктами тваринного походження. Вчені зазначають, що зміщення раціону в бік рослинної їжі, може знизити смертність, пов’язану з якістю повітря через сільське господарство, на 68-83%.

  • Забруднення води

Стік із сільськогосподарських полів може переносити агрохімікати у прилеглі водойми. Забруднення руйнують середовища існування, впливаючи на безліч видів, як, наприклад, це сталося на річці Псел через відходи від свиноферми.

У ЄС порахували, що тваринництво відповідає за приблизно 81% усього азоту, що потрапляє у водні екосистеми та за 87% викидів аміаку в атмосферу від харчової промисловості. Крім азотовмісних сполук (нітратів, нітритів, амонію) відходи тваринництва є одним із джерел забруднення фосфатами.

  • Забруднення антибіотиками

Забруднення водойм антибіотиками відбувається по всьому світу. Дослідники перевірили 711 локацій у 72 країнах: у 65% з них виявили антибіотики, а у 111 водоймах перевищували безпечний рівень. Препарати потрапляють у річки та ґрунт через відходи людей і тваринництва, яке сумнозвісне своїм надмірним використанням антибіотиків. Також за це відповідальні відходи з очисних споруд та фармацевтичних виробництв.


Через забруднення бактерії здатні розвивати стійкість до антибіотиків, тому вони перестають бути ефективними при лікуванні. Дослідження 2019 року зафіксувало 4,95 мільйона смертей, пов’язаних з резистентністю до бактерій.


«ВООЗ, ООН та інші організації кажуть, що стійкість до протимікробних препаратів є найбільшою загрозою для людства, це стане наступною пандемією», — сказав науковець Йоркського університету у Великій Британії Джон Вілкінсон.



ВЕГАНСТВО — ВАЖЛИВЕ РІШЕННЯ КРИЗИ

Людство вирощує і вбиває 92 мільярди сільськогосподарських тварин у рік. 77% земель для вирощування харчових продуктів ми використовуємо саме для того, щоб прогодувати тварин, яких ми їмо. Якби світ перейшов на рослинне харчування, ми скоротили б глобальне використання сільськогосподарських угідь з 4 до 1 мільярда гектарів, що дозволило б зупинити вирубку лісів, розорювання диких земель та втрату біорізноманіття.


Дослідники з Оксфордського університету виявили, що перехід на веганство може зменшити вуглецевий слід від їжі на 73%. Інше дослідження вказує, що швидке глобальне припинення тваринництва може стабілізувати рівень парникових газів протягом 30 років і компенсувати 68% викидів CO2 у цьому столітті.


Серед інших проблем, які вирішує веганство, є:

  • Дефіцит води

Тваринництво є водоємною галуззю, яка сприяє забрудненню та дефіциту води. М’ясо на рослинній основі використовує на 72%—99% менше води, ніж м'ясо тварин. Це пов’язано з тим, що тварини з’їдають багато корму за своє життя, поки не опиняться на прилавках магазинів. Вирощення рослинних кормів, в основному сої, потребує багато води.

  • Голод

Рослинні дієти можуть бути ефективнішими з точки зору використання ресурсів, забезпечуючи глобальну продовольчу безпеку. Ми можемо розв'язати проблему голоду людей у світі, якщо перестанемо використовувати землі для годування фермерських тварин.


За даними ООН, тваринництво вимагає величезної кількості ресурсів та земель, які можуть бути використані для вирощування культур для споживання людиною. Альтернативи м'яса на рослинній основі можуть виробляти білок більш ефективно та з меншими відходами, що може допомогти задовольнити зростаючий попит на їжу у світі, де ресурси стають дефіцитними.

  • Пандемії

Глобальна пандемія, спричинена COVID-19, є зоонозним захворюванням, яке передається від тварини до людини. Промислові тваринницькі ферми дуже часто є джерелом таких пандемій. Поява ковіду свідчить, що тонкий баланс природних систем був порушений та перешкоджає досягненню цілей сталого розвитку.


По всьому світі держави починають все більше орієнтуватись на веганство:

  • Політики у Німеччині намагаються підняти податок на м’ясо.

  • Данія опублікувала національний план дій для переходу до «системи харчування, що більше базується на рослинних продуктах».

  • У січні 2023 року законодавчі збори Тайваню прийняли новий кліматичний законопроєкт, у якому йдеться про стимулювання рослинної дієти з низьким вуглецевим слідом.

  • У 2019 році Амстердам, столиця Нідерландів, оголосив, що з 2020 року м’ясо більше не буде автоматично доступним на державних заходах, натомість усі меню за замовчуванням є вегетаріанськими.

  • У 2020 році уряд Фінляндії інвестував 2,4 мільйона доларів у сектор рослинного м’яса.


 

Веганство може сприяти щонайменше 8 цілям сталого розвитку: голод, здоров’я, зміна клімату, чиста вода, стале проживання, відповідальне споживання, життя тварин у воді, життя тварин на землі.


Тому переходь на веганство заради тварин, людей та планети. Дізнатися більше про веганський спосіб життя, скуштувати смачні етичні альтернативи, зарядитись крутою атмосферою та підтримати збір на FPV-дрони та веган-пайки для Сил оборони можна на благодійному фестивалі «Веган Вікенд». Квитки-донати можна придбати за посиланням. 1 квиток дає право відвідати 2 дні фестивалю, який пройде 9 і 10 грудня в Культ Мотиві.

141 перегляд
bottom of page