Як часто ви задумуєтесь, чи є ваш вибір товарів дійсно обдуманим, раціональним і відповідає вашим цінностям? Маркетингові рекламні кампанії заохочують людей їсти м’ясо для отримання білка, пити молоко для зміцнення кісток, рибу, як «їжу для розуму» та яйця, які «розпочинають ваш день».
Навіть найбільші скептики можуть піддатись на ці заклики. Багато разів повторювана брехня набуває правдоподібного вигляду.
Попри те, що тваринні продукти мають більшу концентрацію деяких поживних речовин, вони отримуються ціною насильства та життя тварин. Надлишок таких продуктів у раціоні пов’язаний з підвищеними ризиками для здоров’я самих людей.
У нашій статті ми розглянемо як маркетингові стратегії харчової промисловості змусили суспільство споживати велику кількість м’яса, молока та яєць, чому вони шкодять нашому здоров’ю та як спричиняють страждання мільярдів тварин щороку.
ЯК БЕКОН І ЯЙЦЯ СТАЛИ ОСНОВОЮ СНІДАНКУ
Яскравий приклад того, як маркетинг змінює харчові звички людей, це популяризація бекону. Цей продукт вбивства свині не завжди був частиною американського сніданку. Після індустріальної революції традиційний сніданок американ_ок складався з каші та фруктів, або швидкого тосту та кави.
У 1920-х роках організація Beech-Nut Packing Company звернулася до Едварда Бернейза (вважається «батьком зв'язків з громадськістю») за допомогою у збільшенні споживчого попиту на бекон. У компанії, яка виготовляла найбільше м’яса свиней у країні, була проблема: їхня пропозиція бекону перевищувала попит. Вони обрали правильну людину — племінник Зигмунда Фрейда, Бернейз був першопрохідцем у використанні психології в широкому спектрі маркетингових заходів, від урядової пропаганди до сигарет Lucky Strike для жінок.
Бернейз знав, що для зміни поведінки суспільства йому потрібно використати думки осіб, які займають впливові посади. Він попросив штатного лікаря у своїй PR-агенції написати 5,000 своїх найближчих друзів-лікарів із запитанням, чи згодні вони, що важчий сніданок є кращим для здоров’я. Більш як 4,500 відповіли ствердно. Ця новина була опублікована у великих газетах і журналах з приміткою, що багато з лікар_ок вважають, що бекон і яйця є найкращими для сніданку. Кампанія була дуже успішною: Бернейзу вдалось допомогти переконати громадськість, що яєчня з беконом, це «істинний всеамериканський сніданок».
«Нами керують, формують наш розум, формують наші смаки, навіюють нам ідеї переважно люди, про яких ми ніколи не чули», — зауважує Бернейз.
ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО МОЛОКО
Протягом більшої частини історії людства молоко тварин було невеликою частиною раціону малої групи людей. Молоко було необхідне для виживання тільки там, де довгі зими ускладнювали вирощування фруктів і овочів. Велика кількість рослин містять стільки ж кальцію, калію та білка. Однак тепер популярною є думка, що всі ми повинні пити молоко, щоб бути здоровими.
«Люди можуть бути дуже здоровими, зовсім не споживаючи молочні продукти», — вважає Волтер Віллет, представник департаменту нутриціології Гарвардського університету.
Згідно з оцінками Національного інституту діабету, захворювань органів травлення та нирок (NIDDK), 68% людей мають лактозну непереносність, їхній шлунково-кишковий тракт не здатний засвоїти лактозу (цукор) з молока. Залежно від країни, відсоток таких людей складає від 5 до 100% населення.
Також згідно з метааналізом досліджень зв’язку споживання молока та остеопорозу, більше споживання молока та молочних продуктів не було пов’язане з меншим ризиком остеопорозу та перелому стегна.
Звідки ж тоді взялась ідея про необхідність щоденно пити коров’яче молоко?
ЯК З’ЯВИЛАСЬ РЕКОМЕНДАЦІЯ ПРО ВЖИВАННЯ МОЛОКА?
Під час Першої світової війни, уряд США відправляв величезну кількість консервів і сухого молока за кордон, щоб боротися з недоїданням серед солдатів. Для цього фермери зробили величезні зміни: багато хто позбувся інших своїх культур, щоб зосередитися виключно на виробництві молочних продуктів. Але коли війна закінчилася, попит різко впав, і країна залишилася з цілою купою непотрібного їй молока.
На цей момент фермери та переробники молока інвестували занадто багато, щоб відійти від великомасштабного, цілорічного його виробництва. Тож замість того, щоб виробляти менше молока, вони переконали людей пити його більше.
Кампанія «Молочна освіта» в державних школах заохочувала учнів випивати чотири чашки молока на день. Було створено національну програму шкільних обідів у 1946 році, які обов’язково включали чашку молока.
Молочна промисловість дає мільйони політикам, які захищають свої інтереси щоразу, коли рекомендації щодо харчування надходять на перегляд. Почути більше про цю маркетингову кампанію та політиків, які зацікавленні в отриманні прибутку з молочної індустрії, можна у відео від Vox за посиланням.
МАРКЕТИНГ КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ
У 20-му столітті обидві світові війни та блискучий маркетинг допомогли яйцям залишитися та поширитись як «основа» сніданку. Під час Першої світової війни урядові кампанії заохочували американ_ок вирощувати курей у своїх дворах, щоб допомогти виробляти додаткові яйця для солдат_ок. Друга світова війна призвела до подібних заохочень у збільшенні виробництва яєць серед цивільного населення.
Після Другої світової війни виробництво яєць ставало дедалі більш механізованим і комерційним. Крім того, столові почали пропонувати цілодобове меню сніданку зі стравами з яєць. Ця широка поширеність і доступність призвела до значного збільшення споживання яєць серед населення.
Виробники яєць застосовують різні стратегії досягнення високих продажів, коли кури несуть забагато яєць, наприклад: запровадження шкільних ініціатив, які можуть збільшити попит на яйця — такі програми, як «Яйце на день». Також вони пропонують їх на продаж зі знижкою або жертвують надлишок яєць у будинки для дітей-сиріт, для покращення репутації та як корпоративну «соціальну відповідальність».
ШАХРАЙСТВО М’ЯСНОЇ ІНДУСТРІЇ
Свинарство в Європі постраждало від двох одночасних пандемій — африканської чуми свиней і COVID-19. Негативні наслідки були пов’язані зі зниженням попиту на свинину в Європі та неможливістю експорту продукції в інші країни.
Коронавірус потужно вдарив по м’ясній індустрії всього світу, що спонукало її вдаватись до різноманітної пропаганди, щоб вибратись з кризи. Хоча зоонози, такі як ковід, виникають з великою ймовірністю саме через тісні та брудні умови утримання тварин в індустрії.
Їхні матеріали не згадують про те, що, наприклад, м’ясо корів підвищує ризик хвороб серця, а натомість розповідають про нього, як про частину «здорового раціону». На сайтах можна побачити як фермери піклуються про своїх тварин, при тому не показуючи всю реальність — жорстоке ставлення та бійні залишаються за кадром.
Індустрія тваринництва також представляє себе як борців за стале майбутнє, водночас ігноруючи численні дослідження, які показують що тваринні продукти найгірші для навколишнього середовища серед альтернатив. Як наслідок, багато людей не знають, що споживання м’яса сприяє зміні клімату.
Під час пандемії продажі рослинного м’яса стрімко зросли, однак нас чекає ще велика боротьба з м’ясною пропагандою. В останні роки стало відомо про нагнітання страху щодо альтернативної продукції, зумовленого представниками індустрії тваринництва, які використовують дезінформацію або вибірково представляють дані для спотворення реальних фактів.
У 2020 році провідні видання повідомили про дослідження, яке нібито показало, що веган_ки та вегетаріан_ки частіше хворіють на депресію. Як виявилось, дослідження було оплачене програмою Beef Checkoff (американська маркетингова та дослідницька програма, спрямована на збільшення попиту на яловичину в країні та за кордоном).
На додаток до цього, Center for Consumer Freedom, який лобіює фастфуд, м’ясо, алкоголь і тютюн, запустив сайт «Clean Food Facts», щоб поширювати страх навколо інгредієнтів «несправжнього м’яса». Перше, що ви могли бачити на сторінці — запитання, чи потрібен попереджувальний ярлик «ультраоброблене штучне м’ясо» та публікація під ним про «найбільш тривожні інгредієнти цих інтенсивно оброблених продуктів». Інша публікація — маркування із попередженням, що штучне м’ясо може викликати рак.
Індивідуальний раціон може бути не здоровим за будь-якого типу харчування. Вибір збалансованого веганського раціону є турботою про здоров’я людства та екологічну сталість нашої цивілізації.
Люди обирають у що їм вірити, і значно простіше обрати звичне, традиційне та комфортне. Брехня, поширена маркетологами, підтверджує та вкорінює переконання в громадськості, однак не розкриває повністю факти про потенційні загрози для здоров’я, а також зменшує відчуття провини серед споживач_ок щодо страждання та смерті тварин.
Щоб краще розуміти реалії тваринництва, реєструйтесь на наш курс «Веган-експрес».