Для розуміння біологічної природи та особливостей людини необхідно звернутися до її еволюційної історії та історії харчування. Сучасний спосіб життя суттєво відрізняється від того, яке мали наші предки, які протягом більшості історії людства займалися збиральництвом та полюванням для отримання їжі. Питання еволюції дієти є важливим не тільки для кращого розуміння нашого минулого, а й для підготовки до майбутнього.
Згідно зі звітом Комісії ООН з питань народонаселення та розвитку, до 2050 року населення планети може збільшитися ще на два мільярди людей, що робить спосіб, в який ми використовуємо ресурси сьогодні, особливо наш спосіб харчування, вкрай важливим для нашого майбутнього. Чому дієта, яка зосереджується на м’ясі та молочних продуктах, що поширюється в країнах, які розвиваються, може заподіяти більше шкоди світовим ресурсам, ніж рослинне харчування? Розповімо у цьому матеріалі.
ЧИ ПРАВДА, ЩО М’ЯСО ЗРОБИЛО НАС ТИМИ, КИМ МИ Є?
Про те, як саме переосмислювали харчування наші доісторичні предки, виникло багато гіпотез. Протягом багатьох років панувала думка, що людина за природою є хижаком і саме завдяки включенню м'яса до раціону наші предки швидко еволюціонували. Проте кілька десятиліть наукових досліджень та нові можливості вивчення археологічних знахідок трохи переробили наше уявлення про спосіб життя та харчування наших давніх пращурів.
Ранні гомініди
Ранні гомініди, які адаптувалися до двоногого способу переміщення, зазнавали змін в скелеті, таких як зменшення поперекових хребців, розширення грудної клітки та довгої ключиці. Біпедалізм (ред: двоногий спосіб переміщення), ймовірно, надавав переваги раннім гомінідам, такі як кращий контроль тепла і здатність до довгих дистанційних переміщень. Однак, найважливішою еволюційною перевагою біпедалізму було звільнення рук для використання у різних цілях, таких як годування і використання інструментів.
Найстаріші гомініди жили в лісах близько 6-7 мільйонів років тому і харчувалися переважно фруктами. Однак зміни в кліматі та доступності ресурсів призвели до того, що деякі гомініди почали додавати до свого раціону інші продукти, такі як листя, галузки, насіння та комах. Відомо, що деякі види гомінідів, зокрема австралопітеки, вживали рослинну їжу та можливо полювали на невеликих тварин. Ця зміна в харчових звичок вплинула на еволюцію людського мозку, надаючи гомінідам додаткове джерело енергії, що вимагало менше зусиль для отримання їжі та допомагало виживати в змінних умовах.
Однак важливо зазначити, що соціальний розвиток, спілкування та використання інструментів також відіграли значну роль у формуванні та розвитку нашого мозку.
Загалом, без розвитку біпедалізму подальший розвиток виду Homo був би неможливим. Таким чином, перші зміни в дієті стали вимушеною реакцією на кліматичні зміни та зменшення кількості доступних ресурсів. Біпедалізм же, своєю чергою, став адаптацією, що допомагала більш ефективного здобувати їжу з різних джерел.
Улюблений двоюрідний дядько — Homo Erectus
Багато ключових атрибутів, які характеризують людину, вперше з'явилися у виду Homo Erectus, який жив у період 1,8 мільйона — 100 000 років тому. Поява більшого мозку, меншого кишківника, більшої маси тіла та подібних розмірів кінцівок до сучасних людей часто пов'язують зі значними змінами у харчуванні, особливо зі збільшенням споживання м'ясних продуктів.
Археологічні знахідки, що містять докази вживання м'яса, відбувалися до появи Homo Erectus, але більші та краще збережені знахідки з'явилися лише після появи цього виду. Цей факт є ключовим аргументом у підтримку теорії «м'ясо зробило нас людьми». Однак, нові дослідження зі східної Африки, які були зібрані й проаналізовані антропологом Ендрю Барром з університету Джорджа Вашингтона, ставлять під сумнів переконання про першорядну роль м'ясного харчування у процесі еволюції. Барр вважає, що розуміння того, як люди почали споживати м'ясо, має важливе значення для вивчення еволюції. Проте дослідження знахідок не підтвердили збільшення використання м'яса людиною після появи виду Homo Erectus.
Це свідчить про те, що можливо, існують інші фактори, які вплинули на розвиток Homo Erectus, наприклад, зміни в раціоні, такі як споживання рослинної їжі, поява нової ролі «бабусі», або використання вогню для приготування їжі.
«Бабусин стиль»
Збільшення розмірів мозку і вживання м'яса мали цікаві наслідки для ранніх гомінідів. Згідно з Леслі Айелло, президенткою Манхеттенського фонду антропологічних досліджень Веннера-Грена, в першу чергу соціальні наслідки. У більшості приматів не спостерігається поділу їжі між самками та потомством, але складність отримання м'яса призвела до спільного поділу їжі серед ранніх людей. Це зміцнювало зв'язок між самкою та її потомством, а також між групою гомінідів в цілому.
Зворотною стороною збільшення черепа став складніший процес народження потомства. Через більшу голову діти стали народжуватись раніше, і жінки зіткнулись з більш інтенсивним материнством, виховуючи малюків, які залежали від них триваліший час, ніж у малюків мавп. Тут виникла концепція «бабусиного стилю», де бабуся, яка вже не мала безпосередньої репродуктивної цінності для групи, стала допомагати виховувати малюків, збільшуючи їх шанси на виживання і сприяючи збільшенню популяції.
Бабусі могли не тільки доглядати за малюками, поки батьки займалися полюванням або збирали рештки, що залишали хижаки, але й самі були ефективними в добуванні їжі. Наприклад, новим продуктом харчування, який також з'явився через кліматичні зміни, стала «бульба». Вона накопичувала запасні поживні речовини у ґрунті та стала важливим джерелом їжі в періоди поганих погодних умов. Бабусі ефективно збирали бульбу, що забезпечувало достатньо їжі для групи незалежно від результатів полювання.
Отже, менопауза, що розвинулась у самок гомінідів разом зі збільшенням об'єму черепа і тривалим періодом залежності дітей від дорослих стала ключовим елементом «бабусиного стилю». Водночас екологічні зміни призвели до розширення пасовищ, і гомініди змінили свої методи пошуку їжі, включаючи вживання бульби. Ці продукти було важко дістати, але завдяки допомозі бабусь вони стали більш доступними. Цей феномен сприяв більшій кількості дітей, що доживали до дорослого віку, й еволюції та поширенню виду Homo Erectus.
ВАЖЛИВО НЕ ТІЛЬКИ ЗНАЙТИ ЇЖУ, А Й ПРИГОТУВАТИ
Недавнє дослідження, опубліковане в Nature Ecology and Evolution, розкриває, що перші люди розпочали приготування їжі приблизно 780 000 років тому. Так, Homo Erectus готував їжу значно раніше, ніж вважалося до цього. Вчені знайшли докази в археологічних розкопках на території сучасного Ізраїлю, в північній долині Йордану.
Спільноти Homo Erectus у регіоні Йорданської долини, відомі як ашельська культура, мали різноманітний раціон, який включав велику дичину, фрукти, овочі та рибу з палео-озера Хула. Однак до цього дослідження не було достатньо доказів, як саме вони споживали їжу — сирою або вареною.
Це відкриття надає унікальний погляд на поведінку та розвиток Homo Erectus. Розвиток кулінарії та використання вогню для приготування їжі стали поштовхом для еволюційних змін в анатомії щелепи та черепа при переході від Homo Erectus до Homo Sapiens. Приготування їжі полегшує перетравлення м'яса, риби та овочів, що сприяло більш ефективному розвитку тіла та мозку, порівняно зі споживанням сирої їжі. Крім того, готування робить їжу безпечнішою для споживання, знищуючи патогени.
Це дослідження також висуває гіпотезу, щодо міграції людей з Африки. Існує припущення, що люди мігрували через прісноводні озера та річки, рухаючись за рибними родовищами. Риба була важливим джерелом їжі, оскільки вона була доступна протягом усього року і містила багато білка та поживних речовин. Для ранніх людей це була знахідка та добре перетравлювана їжа.
СУЧАСНЕ ХАРЧУВАННЯ ВЖЕ НЕ ПРО ВИЖИВАННЯ
Розуміння того, як еволюціонувала людина та як дієта вплинула на нас, дає нам змогу розібратися в причинах деяких людських захворювань. Наприклад, відомо, що еволюційні зміни, які сприяли виживанню у минулому, не завжди корисні у сучасному середовищі, способі життя та харчуванні. Хоча оброблена їжа і кулінарія допомогли людству вижити й розвинутись, сучасна людина споживає оброблену їжу не як засіб для виживання, а як спосіб отримати задоволення. Це часто призводить до проблем, таких як ожиріння, цукровий діабет та захворювання судин. Тому наш підхід до харчування потребує перегляду, аби зрозуміти, чому ми взагалі їмо та як можемо забезпечити собі збалансоване харчування, що дійсно відповідає нашим потребам.
Важливо враховувати, що тваринні продукти, які колись забезпечували значну частину необхідних жирів та поживних речовин, були необхідністю, а не вибором, який є в сучасної людини. Сучасні дослідження показують, що можна бути здоровими, харчуючись рослинною їжею. Вегетаріанська та веганська дієти стають все популярнішими, оскільки вони забезпечують всі необхідні поживні речовини без необхідності в полюванні або інших звірствах щодо тварин. Це не тільки корисно для нашого здоров'я, але й сприяє збереженню природи та етичному ставленню до тварин. Щоб дізнатися більше про етичне харчування — реєструйтеся на безплатний курс про веганство «Веган-експрес».