top of page

ТВАРИНИ НА СЛУЖБІ: ІСТОРІЯ ТА ЕТИЧНІ АЛЬТЕРНАТИВИ


собака на блакитному фоні

Звірі посідають у житті людей багато важливих ролей — від домашніх улюбленців та компаньйонів до військових та працівників державних установ. У цій статті ми розповімо про історію та етичну сторону використання тварин на службі, а також запропонуємо сучасні альтернативи.



ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИН НА СЛУЖБІ: ВІД ТРАНСПОРТУ ДО ШПИГУНІВ НА ФРОНТІ

Люди здавна використовували тварин для роботи, яку не могли виконати самі через відмінності в будові тіла, зокрема, органів чуття. Звірів дресирували для того, щоб вони доставляли листи, зброю та заборонені речовини, виявляли небезпеку на полі бою, транспортували людей та впізнавали наркотики за запахом. Зазвичай така робота вимагала значних фізичних зусиль і жорсткої муштри, а також передбачала ризики життю і здоров’ю тварин.


Раніше тварини на війні та в держустановах були потрібні в першу чергу для виконання функцій транспортування. Ще у часи найбільших стародавніх цивілізацій люди використовували для цього коней, мулів, верблюдів та слонів.


Безумовно, коні найчастіше служили транспортом упродовж історії людства. Вперше використання цього виду тварин для перенесення людей та вантажів датується 5000 р. до н. е. у Центральній Азії та Східній Європі, де, ймовірно, їх вперше приручили. Коней спеціально селекціонували для того, щоб вони були витривалими та могли переносити великі вантажі (наприклад, солдатів у металевих латах або з важкою зброєю). Кіннота відігравала важливу роль майже у всіх війнах: від безперервних воєн після розпаду Римської Імперії до вторгнень гунів і монголів, від хрестових походів до мусульманських завоювань, а також у безлічі колоніальних війн по всьому світу. Коней майже припинили використовувати для бойових операцій тільки після стрімкої індустріалізації та розвитку виробництва транспорту і високолетальної зброї. Один з останніх випадків використання кінноти в бойовій операції — наступ італійського кінного полку проти російської піхоти в Ізбушенському в 1942 р.


Бойових слонів широко використовували для битв у Стародавній Греції та Римі. В історію увійшов знаменитий наступ Ганнібала, полководця Карфагена, на Рим у 3 ст. н. е. Слони були навчені атакувати ворожі ряди та розділяти їх. Окрім того, одними своїми розмірами вони викликали у ворога страх і паніку. Однак насправді тварини були налякані ледь не більше за людей, через що вони, у відчайдушних спробах втекти, намагалися прорватися крізь натовп солдатів. Через це кожен вершник на слонах був оснащений цвяхом і молотом, якими вбивали слона, якщо він намагався продертися назад через власні лінії війська.


Мулів часто використовували для перенесення вантажів, що були не під силу коням. Верблюди виконували функції коней, а також переносили поранених у країнах Близького Сходу. Дотепер у деяких країнах, де поширені ці тварини, їх використовують для воєнних операцій.


Голуби споконвіку були посланцями на війні та поштарями у мирні часи. До їхніх лап прив’язували листи та маленькі предмети й відправляли в далекі міста й селища. Від застосування голубів як поштарів востаннє відмовилися у 1994 році у Швейцарії.


Стародавні греки та римляни використовували бджіл як зброю під час війни. Нерідко їх випускали, щоб виманити супротивників із засідок. Їхній мед та вулики отруювали, щоб затримати ворогів. Бджоли були знаряддям для атаки навіть у Першій світовій та у В’єтнамській війнах.


Дельфіни, які відрізняються своєю здатністю до ехолокації та високим інтелектом, теж колись були службовими тваринами. Армії СРСР та США використовували їх для пошуків підводних човнів супротивників.


У різні часи люди робили живі бомби з мавп у Китаї та кажанів у США, а також вбивали тварин та використовували їхні тіла для приховування вибухових пристроїв.



ПЕС ПАТРОН І НЕ ТІЛЬКИ НА СЛУЖБІ УКРАЇНИ

У сучасній Україні тварини досі є компаньйонами в лікувальних установах, саперами на війні, помічниками на митниці та в поліції. З початку повномасштабного вторгнення росії ми бачимо чимало новин про псів, які служать країні в тилу і на фронті, а собака-розмінувальник Патрон навіть став зіркою, про яку написали пісню та створили мультсеріал.


Пес Патрон працює шукачем вибухівки в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС). Собака допомагає рятувальникам ДСНС розміновувати Чернігівську область завдяки своєму винятковому нюху та малій вазі, якої недостатньо, щоб активувати міну. Втім робота Патрона залишається ризикованою, адже на завданнях його можуть поранити або вбити уламки від вибухів, а комунікаційна служба пса зазначає про небезпеку вдихання ним токсичних речовин:


«Я вдихаю речовини, які при накопиченні в організмі можуть завдати мені шкоди. Щоб цього не сталось — я під постійним наглядом людей і лікарів».


На варті київського метро працює собака на ім’я Кейт. Вона винюхує вибухонебезпечні речовини та зброю, а також бере участь у патрулюванні центрального вокзалу. Раніше вона навчалася у київському кінологічному центрі Національної поліції України разом із кількома десятками інших псів.

За інформацією в медіа «Українська Правда. Життя», 825 собак-поліціянтів працюють в Україні станом на 25 березня 2023 року. Кінологічні центри Нацполіції є як в обласних центрах, так і в деяких невеликих містах та селищах міського типу. Собак змалечку вчать виконувати свої службові обов’язки, але їхня робота залишається вкрай виснажливою та небезпечною. Зазвичай поліціянти вирушають на спецзавдання із двома службовими тваринами: одна розшукує людей або залишки людських тіл, а інша — небезпечні речовини. Під час виконання спецоперацій собаки-рятувальники та їхні чотирилапі напарники, які винюхують наркотики або вибухівку, працюють із ризиком для власного життя та здоров’я, через що вони зазвичай виходять на пенсію у 8 років (при цьому середній вік життя собак — 9-12 років). Псів тренують, щоб вони за будь-яку ціну захищали людей та навіть могли пожертвувати власним життям.


Окрім цього, собаки працюють компаньйонами у лікарнях для людей з різними формами інвалідності та помічниками для людей похилого віку. Існує навіть термін на позначення терапії собаками для людей з психологічними травмами — каністерапія. Його зараз активно застосовують для допомоги ветеран_кам із ПТСР, депресією та панічними атаками.



ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТВАРИН У ДЕРЖСЛУЖБАХ

вівчарка

Нині в державних установах України собаки працюють пліч-о-пліч з людьми та навіть беруть участь у важливих бойових завданнях. Все їхнє життя присвячене виконанню службових обов’язків, адже ще з 2-9 місяців цуценят починають навчати командам, знаходити іграшки, долати перешкоди та розрізняти потрібні запахи. Проте, це не свідомий вибір тварин, адже люди не знають, чи справді пси хочуть працювати в держустановах, і дресирують їх заради забезпечення власної безпеки.


Тварини-службовці працюють у небезпечних умовах як у тилу, так і на фронті. Вважається, що робота собак-прикордонників спокійна та відносно безпечна, однак навіть у цій галузі тварину можуть вбити у ході бійки, застрелити або отруїти. Наприклад, у 2016 році спанієля Теро, який працював у Мукачівському прикордонному загоні, жорстоко вбили. Прикордонники підозрюють, що це була помста контрабандистів, яких виявив пес кілька місяців тому.

Окрім смертельної небезпеки, собаки працюють на фронті під загрозою опинитися під завалами, частково чи повністю втратити чуття через вибухи, жити без їжі та питної води в екстремальних умовах. Багато тварин після пережитих подій потерпають від психологічних травм: вони бояться гучних звуків, спалахів, менше довіряють людям. Деякі собаки-службовці досі перебувають в окупації. У деокупованих містах постраждалим тваринам допомагає ініціатива Save Pets of Ukraine.


Попри відсутність прямої загрози життю, робота собак у лікувальних установах не така безпечна та комфортна для тварин. Компаньйонів з дитинства дресирують для того, щоб вони були максимально безпечними для людей, не чинили самозахисту й не проявляли жодної агресії. Якщо людина з інвалідністю або психологічними травмами випадково вдарить собаку або почне знущатися з неї, собака навряд чи зможе чинити опір. До того ж компаньйони мають завжди бути поруч із пацієнтами та обслуговувати їхні потреби.


Коли ми використовуємо звірів як робочу силу, ми нормалізуємо експлуатацію тварин на службі та нехтуємо їхніми бажаннями, потребами та почуттями. Ми не можемо бути впевненими, чи вони справді хочуть служити державі, та піддаємо їхні життя ризику, на який вони не можуть дати свідому поінформовану згоду. Важливо пам’ятати, що держава та воєнні конфлікти — це концепції, створені людьми, а не іншими видами тварин.



НОВІТНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ ЗАМІНИ ТВАРИН

людина тримає в руках дрон на фоні степу

Нині існують етичні альтернативи використанню тварин у держустановах. Їх вже починають запроваджувати в Україні та закордоном для виявлення мін і порятунку людей від стихійних лих. До прикладу, в США та Німеччині використовують спеціальні дрони для розмінування. Вони оснащені тепловізорами та камерами, і сприяють мінімізації ризику під час пошуку мін.


У деяких підрозділах ЗСУ також використовують інноваційні технології для заміни тварин на службі, а саме — дрони-розмінувальники, які створили бійці підрозділу «Шалена бджілка» спільно зі 126 бригадою. Олександр, головний інженер підрозділу «Шалена бджілка», запевняє, що знайти та знешкодити міни завдяки дронам можна повністю дистанційно та без ризиків смерті серед людей та тварин.


Ми розуміємо, що звірі на службі виконують важливу місію збереження людських життів, а впровадження будь-яких етичних технічних альтернатив потребує часу та фінансування. Проте вже зараз ми можемо підтримувати новітні розробки та залучати гранти, щоб наражати якомога менше тварин та людей на небезпеку.


Щоб ми могли писати більше корисних текстів і підіймати проблеми експлуатації тварин — підтримайте роботу «Кожної Тварини» донатом.

324 перегляди

Comments


bottom of page