top of page

БІЙЦІ-ВЕГАНИ НА ФРОНТІ: 20 ІСТОРІЙ МУЖНОСТІ ТА ЕТИЧНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ


Минув майже рік з моменту повномасштабного вторгнення росії на територію України. З того часу до лав Сил Оборони доєдналося багато добровольців. Серед них є дівчата й хлопці, що дотримуються веганства (уникають продуктів тваринного походження та експлуатації тварин). Через відсутність веганського раціону в армії, часто їм доводилося харчуватися одними салатами, кашами чи печивом. Але це не послабило їхньої етичної позиції та віри в перемогу над ворогом.

Протягом цього часу веганськими обідами та сухпайками їм допомагає «Веганська Кухня України» — проєкт «Кожної Тварини». Волонтер_ки годують гарячими веганськими обідами військові підрозділи та відправляють веган-пайки на фронт.

За ці майже 12 місяців ми надіслали 893 веган-пакунки бійцям і бійчиням, а також роздали 3899 рослинних обідів для військових. Підтримати наших воїнів і воїнок можна донатом на закупівлю продуктів для них. Оскільки на державному рівні проблему забезпечення веганів військових відповідним харчуванням досі не вирішено.

У цій статті ви почуєте думки 20 веганів і веганок в Збройних Силах і добровольчих об’єднаннях, які розвінчають міфи про службу та веганство, а також розкажуть про свій шлях до нього.

 

1) АРТЕМ БІЛИК, КОМАНДИР ІНЖЕНЕРНОЇ СЕКЦІЇ ССО «АЗОВ»

37 років, веган понад 8 років

Військовий з позивним Інженер є співзасновником бренду корисних смаколиків по-вегану KORUSNI (раніше bez сахара). Він заявляє, що на веганстві почувається набагато краще й має гарний ресурсний стан для вирішення будь-яких завдань, в тому числі бойових.

Інженер каже, що ми не можемо робити добро усім, але в наших силах — принаймні не чинити кривди (ред. тваринам).

Також рослинний раціон дає йому чистоту мислення й сприйняття:

«Війна вимагає зважених швидких рішень, високого розвитку інтуїції, «чуйки». Це велика відповідальність, адже від твоїх дій залежать інші люди, їх здоров'я, життя, особливо коли ти — командир».

Бути веганом на службі — означає мати труднощі з отриманням продуктів, оскільки харчування в армії орієнтоване на тваринні інгредієнти. Але в будь-якій ситуації можна знайти вихід, розповідає Артем:

«В кожній військовій їдальні можна домовитися, щоби готували щось веганське. Але часто нема змоги точно перевірити вміст продуктів, страв, а готувати собі окремо немає можливості».

Він переконаний, що зараз вдалий час, щоб усі ставали веганами й веганками.

 

2) АНАТОЛІЙ БРИЖЧУК, ВІДДІЛ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗСУ

52 роки, веган 6 років

Військовий психолог Анатолій прийшов до веганства через правильне харчування. Йому було важливе не лише добре фізичне самопочуття, а й духовне й етичне. Позицію Анатолія підтримують колеги й колежанки по службі, які вважають його людиною із великою силою волі.

З березня 2022 року він потрапив до лав ЗСУ, але не зрадив своїх принципів. Харчування стало не таким різноманітним, як раніше, однак допомагали волонтери, які привозили йому їжу:

«На сніданок не ходив, обід без перших страв (готуються на бульйоні), на друге каша (якщо не плов і не рагу з м’ясом), і на вечерю теж каша. До каш завжди було щось з овочів квашених або салат. Через відмову від м’яса, мені давали більше овочів, а волонтери привозили яблука».

 

3) ІГОР, ВІЙСЬКОВИЙ МЕДИК

Веган майже 3 роки

Військовий медик Ігор став веганом після того, як потрапив у компанію, де були вегани. Надихнувшись прикладом своїх приятелів, він теж обрав для себе шлях ненасильства:

«Я дуже люблю тварин, тепер мене не гризуть докори сумління через вбивство живих істот, яке я спонсорував раніше».

«Веганити у війську — складно», — зізнається медик.

Адже в польових умовах з їжі іноді лише тушкованка та м’ясо, тож доводиться їсти салати й безмолочні каші:

«Бути веганом чи веганкою на фронті — складно, але можливо!»

 

4) СЕРГІЙ, БОЄЦЬ ЗЕНІТНО-РАКЕТНОГО ДИВІЗІОНУ

33 роки, веган 8 років

Веган Сергій починав свій військовий шлях з лав територіальної оборони, а нині служить в зенітно-ракетному дивізіоні. На веганство мотивувала перейти проста жалість до тварин:

«Веганство — це постійна боротьба за свободу та право на життя тварин, які чомусь мають помирати та страждати для їхньої втіхи».

Каже, що в харчуванні на службі майже відсутні веганські перші страви. А коли він бере «друге», то відає продукти тваринного походження товаришам. Але Сергій не бачить в цьому перепон для воїнської справи:

«Якщо хочеш веганити — вперед! Можливість буде. Навіть сухпай можна доповнити звичайним «Ролтоном», а також харчуватися готовими туристичними веганськими обідами, доповнюючи раціон горіхами, сухофруктами тощо».

 

5) ОЛЕКСАНДР ЖУГАН, МІНОМЕТНИК

38 років, веган понад 4 роки

Олександр Жуган — викладач акторської майстерності та відкритий гей. До веганства йшов у декілька етапів, спочатку відмовившись від м’яса та риби, а згодом виключив з раціону всі продукти тваринного походження.

«Чотири роки тому я став веганом за прикладом свого хлопця, який і в багатьох інших аспектах життя є для мене натхненням. Зараз мені соромно за свою поведінку, коли він тільки перейшов на веганство: я постійно підтрунював над ним. Не знаю, що мною рухало тоді. Мабуть, просто я — той, кому треба випробовувати на міцність будь-яке рішення коханої людини».

Боєць з позивним Єнот одразу після повномасштабного вторгнення записався зі своїм хлопцем до ТрО Києва. Наразі вони служать мінометниками в іншому регіоні країни.

Серед проблем веганів військових підкреслює відсутність багатьох опцій рослинної їжі, тож деколи їх раціон складався з гречки й консервованих бобів. Після передислокації ситуація погіршилася, але проєкту ВКУ вдалося це змінити:

«На новій локації веганство сприймалося як примха. Нам сказали, що за кілька днів ми їстимемо те ж саме, що й усі. Тут на допомогу прийшла ініціатива Веганська Кухня Україна та «Кожна Тварина», які безплатно доставили нам веганську їжу тривалого зберігання».

Олександр радить не мовчати, а заявляти про свої позицію та права, якщо хочете бути почутими:

«Ми маємо говорити про те, що ми є — це може стати стимулом для наших побратимів і посестер обрати більш усвідомлений спосіб життя, не вбивати та не експлуатувати тварин».

 

6) АНТОНІНА РОМАНОВА, МІНОМЕТНИЦЯ, НЕБІНАРНА ЛЮДИНА

37 років, веганка 6 років

До початку повномасштабного вторгнення Антоніна вчилася на театральну режисуру та ставила вистави в різних театрах України.

25 лютого разом з хлопцем (ред. Олександром Жуганом) пішли до лав ТрО, а за деякий час їх перевели до мінометного взводу:

«Це радикально інша реальність ніж та, що в нас була до того. Це максимально далеко від мистецтва, максимально далеко від театру й ось вже одинадцять з гаком місяців ми тут і мені зараз складно сказати чи буду я повертатися до мистецтва взагалі після всього, що було».

Так само одного разу відмовившись від м’яса після важкої хвороби, більше до нього не повернулася, а згодом стала веганкою:

«Я люблю тварин і не розумію як можна їх їсти та експлуатувати».

Залишатися веганкою на війні допомагає підтримка, каже Антоніна — роти, волонтерів і чоловіка:

«Бути веганкою в армії під час війни дуже складно. Були часи коли веганського не було взагалі нічого. Але я була не сама. Мій чоловік теж веган, ми воюємо разом. І нам дуже допомагають волонтери».

 

7) АНГЕЛІНА, БОЙОВА МЕДИКИНЯ, НАРАЗІ ВОЛОНТЕРКА

23 роки, веганка 3 роки

Доброволиця стала веганкою після вегетаріанства, коли дізналася більше про молочну промисловість і зрозуміла, що цього недостатньо.

Найбільшою перевагою веганства, окрім збережених життів тварин, вважає внесок у власне здоров’я та стан навколишнього середовища.

Щодо харчування під час служби зауважує наступне:

«Бути веганкою доволі важко, нас годували то волонтери, то працівники приміщень в тих розташуваннях, де ми були. Практично в усіх стравах були яйця/молоко/сир, тому здебільшого харчувалась самостійно або просила консерви».

Тому тим, хто лише цікавиться веганством, радить робити перехід поступово й запастися консервами з нутом та іншими бобовими.

Нині Ангеліна покинула службу бойової медикині через отримані поранення.

 

8) КОСТЯ ЮЗВЮК, СЛУЖИТЬ В АЕРОРОЗВІДЦІ

22 роки, веган третій рік

Костя — активіст Кожної Тварини, який ще з 2014 року став військовим волонтером та допомагав нашому війську з пошуком амуніції, автівок, проводив збори й багато іншого. Наразі він сам став військовим й допомагає нищити ворога в аеророзвідці.

Після 9 місяців вегетаріанства, Костя став веганом і наступного дня — частиною КТ. Його перехід був пов’язаний зі знанням до якого він врешті прийшов: всі тварини заслуговують на життя, свободу та любов: «Стало легше жити. У голові не з'являються думки: А що я їм? Я — співучасник вбивства».

Під час постійних відряджень в бойові точки, перевезення цінного багажу та евакуації тварин, активіст «Кожної Тварини» стикався з багатьма труднощами: непорозуміння з оточенням, булінг, складнодоступність рослинних продуктів у маленьких містах, наявність невеганських компонентів у сухпайках.

Попри негаразди, з якими Костя стикався на своєму шляху, він не шкодує про цей свідомий вибір. Й радить, всім, хто йде до цього, дізнаватися більше інформації, наприклад, у курсі «Веган-експрес», щоб знати, що відповісти на питання оточення про веганство. Не всі народилися веган_ками, каже Костя, а переходили після того, що дізнавалися чи що бачили.

 

9) ГЕРА, БОЄЦЬ ТРО

21 рік, веган 4 роки

Веганство військовий перейняв від активістів «Екологічної Платформи». Тоді він дізнався багато фактів про веганство, які залишили позаду стереотипи щодо цього питання.

В його роті служить декілька веганів, тож на кухні знають, що вони не вживають продукти експлуатації тварин і готують веганські другі страви та деколи дають різні смаколики. Також продуктами допомагають волонтери.

Військовий агітує говорити з людьми про веганство, що створить видимість веганської спільноти й доноситиме до людей правду про життя тварин:

«Через веганство я дізнався про спесишизм та антропоцентризм, в чому полягає проблема цих явищ та як з ними боротись. Життя в цілому змінилося, оскільки в інший час я займаюсь веганським активізмом, що є також фронтом боротьби за інші життя».

 

10) МАРІЯ, ВІЙСЬКОВА МЕДИКИНЯ

Військова медикиня Марія одного разу вирішила дотримуватись великого пасхального Посту. Відмова від тваринних продуктів видалася їй легкою й змусила задуматися про веганство:

«Після Великодня було прийнято рішення залишитися на рослинному раціоні й познайомитися з веганством. І це було одне з моїх найкращих рішень, я цим пишаюся».

Веганський світогляд змусив Марію подивитися на життя під іншим кутом. Думка про вільне життя тварин надихає її:

«Мене це стимулює, дарує сили продовжувати та знайомити інших з веганством. Для багатьох це — великий приклад».

 

11) ПАВЛО ВИШЕБАБА, БОЄЦЬ ЗСУ

Павло Вишебаба, мабуть, один з найвідоміших веганів в ЗСУ. Окрім захисту батьківщини та тварин, він також пише вірші, які торкаються сердець усіх українців й українок.

До війни він був головою природоохоронної ГО «Єдина Планета» та координатором Кампанії ХутроOFF. У 2022 він видав свою збірку віршів «Тільки не пиши мені про війну».

Павло розповідає, що в 11 років його вразила книга «Вінніпезький вовк» Сетона-Томпсона. Це було його першим етапом на шляху до веганства:

«В центрі сюжету — дика тварина, яка проявляє сміливість і відданість, а потім гине від рук агресивних і водночас боязливих мисливців. Автор перевернув з ніг на голову усталене уявлення про те, що людина — начебто більш чутливе, благородне, розумне створіння, ніж інші тварини».

На другому він намагався всіляко не думати про біль, який відчувають тварини, що не заслуговують на страждання та експлуатацію. Але в якийсь момент ці стіни з відмазок впали, коли він сказав до себе: «Я не хочу в цьому брати участь» або «Я сам відповідальний за свій вибір». З тих пір він веган.

Каже, що його етична позиція особливо не впливає на службу й радить веганам, що хочуть йти служити, брати з собою арахісову пасту і протеїнову батончики.

 

12) СЕРГІЙ «СОБЕР», БОЄЦЬ ЗСУ

Частина друзів Сергія вже були веганами та вегетаріанцями. Для військослужбовця, спроба піти їх шляхом стала таким собі експериментом, який перевершив його сподівання:

«Я втратив зайву вагу. Нормалізував сон. Почали стрімко рости показники витривалості, потім і силові підтягнулись. Змінилось в прямому сенсі мислення та світосприйняття. Наблизився до омріяної гармонії незалежно від зовнішніх обставин».

Труднощі були через відсутність якісних веганських продуктів на ринку, але в пригоді стали кулінарні навички чоловіка. Тоді почали з’являтись й заклади харчування, що свідчило про розвиток веганського бізнесу в Україні.

Побратими Сергія поважають його етичну позиції, що відображається й на побуті військових: «спочатку варять макарони, відкладають порцію, а інші досмажують із засмажкою для себе».

В іншому боєць теж не помічає сильних проблем бути веганом на війні:

«Щодо виконання завдань, то я відчуваю тільки якісну перевагу мого організму над перешкодами завдячуючи режиму».

 

13) ІВАННА, ЛІКАРКА ТА КЕРІВНИЦЯ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ, ЯКА ТАКОЖ ЕВАКУЙОВУЄ ПОРАНЕНИХ

29 років, веганка 7 років

Бойова медикиня Іванна стала веганкою за моральними переконаннями, бо любила тварин й не могла переносити, якщо з ними траплялося щось погане.

Перехід на веганський раціон допоміг збалансувати харчування, однак на службі це вилилося у недолік, бо веганський раціон відсутній в ЗСУ. Завдяки волонтерам, які надсилають веганські сухпайки, Іванні вдається залишатися вірною своїм принципам. Тим хто служить і лише планує перейти на веганство лікарка радить:

«Не боятися, однак ґрунтовно підготуватися і скласти план харчування та фізичних навантажень».

 

14) АРСЕН, СОЛДАТ СИЛ ОБОРОНИ

26 років, веган 2,5 роки

Арсен є активістом організації «Вікдриті Клітки» та часто доєднувався до акцій зоозахисників як в якості лектора, так і в якості організатора в рамках фестивалю «Тату заради звірят». Та шлях до веганства почався у нього зі знайомства з Фундацією Регіональних Ініціатив, де розповідали про веганство, активізм та переробку.

Хлопець каже, що харчуватися на веганстві до повномасштабної війни не було проблемою, особливо у Львові. Однак ситуація дещо змінилася в армії, тож без підтримки небайдужих веганськими сухпайками було б важко.

Боєць наголошує на відсутності психологічної підтримки для воїнів, які опинилися в подібній ситуації й переживають кризу цінностей:

«Немає інституцій, які б зараз займалися психологічним станом бійців, і які б не кенселели командування».

 

15) ПЕТРО ПАВЛОВ, СТАРШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ

26 років, веган понад 5 років

Петро Павлов є автором петиції про введення веган-пайків в армії. Займаючись фітнесом, перейшов від всеїдної дієти до веганської. Але ще з дитинства почав задумуватися про егоїстичність використання тварин у їжу:

«Будучи людиною — ви маєте легальне право експлуатувати та вбивати тварин. А на війні навіть вбивати людей. Цього у вас ніхто не відбере. Ви багаті. Від першого я відмовився й не став менш бідним».

Веган вважає, що військові не часто переймаються своїм харчуванням, а тим паче етикою. Але якщо це важливо для вас, то немає причин аби не продовжувати це робити на фронті попри свій тимчасовий дискомфорт:

«Як кажуть "ти веганиш, а служба йде". Якщо ви не їсте з ними за одним столом — то й ніколи не відрізните "звичайного" військового від вегана. Зазвичай у їзді машини вирішальну роль грає не тип палива, а покоління двигуна».

Петро переконаний, що веганство — це правильний вибір в його житті, який набирає все більше прихильників:

«Як бачимо, такі диваки, як вегани, уже й до армії добралися. Це явний признак того, що дана філософія змінює людські життя й це поширюється на інших».

Його петиція набрала більше 25 тисяч голосів і була розглянула урядом. Наразі Міністерством оборони разом з Нацгвардією ведуться перемовини щодо розробки й впровадження веганських сухпайків в армії.

 

16) «МОЛЬФАР», БОЄЦЬ МЕДИЧНОЇ РОТИ ССО «АЗОВ»

39 років, веган майже 19 років

Музикант Мольфар вперше зіштовхнувся із веганством завдяки знайомству із гітаристом гурту «AtmAsfera» Андрієм Шадієм. Відтоді веганство стало невід'ємною частиною його життя:

«Веганство як філософія дає розуміння того, що тварини так само мають відчуття та емоції. Виникає свідоме розуміння того, що ти не можеш обмежувати волю інших живих істот і насолоджуватися шляхом чиїхось страждань».

У медичній роті, розповідає Мольфар, немає проблем із харчуванням, адже кухарі з розумінням ставляться до його раціону. Трохи складніше на ротації:

«Коли перебуваю в Києві — трохи важче, бо приходиться їсти те, що дають, тому береш тільки кашу чи гарнір, і додаєш неймовірні смаколики від ВКУ. Виходить чудово».

 

17) ЄЛИЗАВЕТА, СТАРША СОЛДАТКА, ДІЛОВОДКА ЛОГІСТИКИ

21 рік, веганка 4 роки

Веганство відкрило для Єлизавети новий шлях до усвідомленого життя — вона стала сортувати, зменшувати використання ресурсів, свідомо споживати та ставитися до довкілля. Також вона зустріла небайдужих людей, які розділяють її цінності.

Свій перехід на веганство пояснює так:

«Я стала веганкою, бо відчула дисонанс коли захищаючи одних тварин, спонсорувала насильство над іншими. Зрозуміла, що немає аргументів, які б виправдали жорстокість, вбивство чи будь-яку іншу експлуатацію».

Бути солдаткою й залишатися веганкою, вважає Єлизавета, можливо, головне — мати бажання. Навіть сортувати вона продовжує, перебуваючи на Донеччині у тиловій службі. Із рослинним харчуванням тут дещо складніше:

«Навіть в найгарячіших місцях є змога замовити необхідне поштою. Це про випадки, коли налагоджена внутрішня міжособистісна логістика, або про тилові служби, на позиціях це проблемно. Більше варіантів харчуватися немає. В армії не передбачено ні веганського раціону, ні веганських сухпаїв. Маєш вміти домовлятися з кухарями, або з відповідальними за продукти людьми».

 

18) ВАСИЛЬ (РЕД. ІМ’Я ЗМІНЕНЕ В ЦІЛЯХ БЕЗПЕКИ), ВОЇН ЗСУ

Василь — один з тих, хто був змушений іноді жертвувати веганським раціоном під час проходження військової служби:

«На службі їм те, чим годують, бо особисті забаганки зараз далеко не на першому місці».

Однак від цього переконання його не змінилися. Він так само вважає, що у людей є можливість харчуватися не вбиваючи живих істот, принаймні у мирний час:

«Особисто для мене, це — просто мій спосіб життя і я не бачу для себе іншого варіанту».

Веганам і веганкам, які хочуть стати на захист Батьківщини, радить відповідально поставитися до організації і підтримки свого раціону:

«Потрібно розуміти, що веганство має бути розумним, а не просто відмова від тваринних продуктів. Потрібно скласти для себе певний раціон, бо для звичайної людини така проста відмова викличе проблеми зі здоров'ям і якщо немає можливості про це подбати, то слід дочекатись кращих часів».

 

19) РУСЛАН ТИМОХІН, СТАРШИЙ СОЛДАТ

51 рік, веган 6 років

Ще у 2010 році Руслан прийняв рішення відмовитися від м’яса. Сім років потому після перенесення важкої операції дружиною, подружжя перейшло на веганський раціон:


«Дружина перенесла важку операцію і в реабілітаційний період нами було обрано делікатний раціон для її якнайшвидшого відновлення. Я вирішив підтримати дружину в цьому процесі, і ми виключили з раціону борошняні, молочні та деякі інші продукти».


Над перевагами та недоліками веганства чоловік навіть не задумується, адже повністю ототожнює себе з цим світоглядом. Зауважує лише, хіба, хорошу фізичну форму та енергію, які лише допомагають на війні:


«На службу веганство не впливає жодним чином. Але в аспекті війни є багато складових, вони йдуть далеко за межі просто раціону. Там все складно і з цим я розбиратимуся після перемоги».

 

20) ОЛЕКСАНДР ЛЕСНЕВСЬКИЙ, ІНСТРУКТОР З ТАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ

29 років, веган 3-й рік

Олександр — член добровольчого формування, яке займається розробкою розмінувальних дронів та використанням технології 3D друку для формування різних елементів спорядження (хвостовики, системи скиду, фіксатори для планшетів тощо).

До веганства йшов поступово, керуючись трьома принципами: здоров’ям, етикою та екологією:

«Не хочу вбивати нікого окрім паразитів. Не хочу шкодити собі та довкіллю».

Після переходу на веганство, зізнається Олександр, став бадьорішим та більш енергійним, що він пов’язує зі зміною харчування. Крім того, цей світогляд дає внутрішнє заспокоєння, коли ти розумієш, що не дотичний до насильства над тваринами:

«Спокій у розумі, бо ти розумієш що не шкодиш іншим живим істотам. Не ставиш себе на верхівку ланцюга, а є його невід'ємною частиною».

Інколи простіше сказати кухарці у їдальні військової частини, що дотримуєшся посту, аніж пояснювати, що ти веган, ділиться тренер з тактичної медицини. Це пов’язано із нерозумінням людей суттєвої різниці між веганами та вегетаріанцями:

«Під час служби це викликало подив і зацікавленість. Зазвичай не проблема помінятися порцією з побратимом або підготувати швидкий дорожній перекус з горіхів чи хліба. А от пояснити деяким командирам що тобі вистачає енергії буває важко».

Однак, в цілому веганський спосіб життя не лише змінив життя Олександра на краще, а й надихнув на ідеї, пов’язані із добробутом тварин у військовій справі:

«Ідея створити групу, яка займається розробкою дронів була пов'язана з намаганням зменшення кількості тварин у розмінувальних роботах. Повністю відмовитися від собак ми, на жаль, наразі не можемо. Але технології не стоять на місці».

 

Ці історії мотивують й доводять, що навіть на війні є умови для того аби залишатися веганами й веганками заради тварин. Завжди знайдеться кухар, що зрозуміє ваші вподобання, побратим чи посестра, яка віддасть свою порцію каші чи салату, а також волонтер_ки, які з радістю надішлють веганський сухпайок на фронт чи допоможуть зі збором на потреби роти. Якщо вам потрібна допомога в забепзеченні веганськими пайками, заповніть цю форму. А якщо ви бажаєте допомогти нам відправляти їх нашим захисникам і захисницям, ставайте нашими підписниками в Buy Me a Coffee, або донатьте одноразово чи щомісячно. Разом до перемоги!

719 переглядів

Comentários


bottom of page