Війна негативно впливає на всіх живих істот, як людей, так і тварин. Це великий стрес через вибухи та небезпеку, необхідність евакуюватись та змінювати звичне середовище. У попередній нашій статті ми ділилися порадами, як врятувати тварин від надзвичайних загроз. Сьогодні поговоримо про те, як зробити життя домашніх улюбленців більш спокійним та безпечним в умовах війни.
Ми проконсультувались з ветеринарною лікаркою-дієтологинею, терапевткою та спеціалісткою з поведінки тварин, Лідією Лободіною. Вона розповіла, як захистити домашніх тварин від стресу під час війни, як його розпізнати та попередити.
Як війна впливає на психологічний стан тварин, зокрема домашніх, фермерських та диких видів?
Тварини так само бояться вибухів і переживають сильний стрес під час війни, як і люди. Це впливає на їхню поведінку і, як наслідок, на психічне здоров’я.
Найпоширенішою є стресова реакція або стресова відповідь — фізіологічна реакція у відповідь на ряд емоційних і мотиваційних змін.
Зокрема внаслідок стресу тварини також можуть проявляти компульсивну поведінку. Компульсивна поведінка — це повторювана поведінка, яка може виникнути внаслідок хвороби або коли тварина не в змозі адаптуватися до середовища.
Найпоширенішими компульсивними розладами є синдром гіперестезії (підвищена чутливість), психогенна алопеція (втрата шерсті) та пікацизм (вживання неїстівних предметів).
Тварини з гіперестезією демонструють короткі епізоди незвичної поведінки, такі як інтенсивний грумінг, дряпання, деструктивну поведінку. Іншими ознаками є слиновиділення, вокалізація та неконтрольоване сечовипускання.
Психогенна алопеція є результатом надмірного грумінгу. Зазвичай зони алопецій розташовані в задній частині тіла.
Пікацизм можна вважати або компульсивним розладом, або розладом харчової поведінки. Пікацизм може включати різні матеріали, такі як шерсть, бавовну, тканину, гуму або пластик.
Які види тварин найбільше піддаються психологічному травмуванню під час війни?
Коти, гризуни, птахи, собаки, а також коні, свині та жуйні тварини. З усіх тварин коти — найбільш чутливі.
Які конкретні симптоми стресу та тривоги можуть виявлятися у тварин під час військових конфліктів?
Симптомами стресу є:
постійне вилизування, розчісування або вигризання шерсті (надмірний грумінг). Але спричинити таку поведінку можуть шкірні захворювання або паразити, тому їх слід диференціювати;
здиблена шерсть;
підвищена чутливість, тобто, тварина хворобливо реагує на дотики чи звуки, яких може боятися;
відмова від їжі (анорексія) або, навпаки, безконтрольне «заїдання» стресу (поліфагія);
пікацизм — поїдання неїстівних предметів;
деструктивна поведінка — розгризання, псування речей, взуття, меблів;
страх залишитись на самоті вдома, тривога розлуки;
неспокійна, тривожна поведінка;
прагнення сховатися;
голосові сигнали — гарчання, гавкіт, шипіння тощо;
позіхання у собак;
посмикування або тремтіння частин тіла;
коти можуть почати ходити в туалет в інші місця, наприклад, на ліжко хазяй_ки;
особливі сигнали тіла тварин: у собак — «китове око», у котів — «поза кота на Гелловін»;
інша нехарактерна для тварини поведінка.
Які можливі наслідки психологічного стресу у тварин для їх фізичного здоров'я та довголіття?
Неконтрольований стрес у тварини може викликати розвиток альтернативних форм поведінки:
Надмірний грумінг;
Розвиток повторюваних, стереотипних чи компульсивних форм поведінки;
Тривале збереження фізіологічної стресової відповіді, здатне спричинити патологічні зміни в організмі.
Стрес може бути пов’язаний зі шлунково-кишковими розладами — діареєю або блювотою. Внаслідок стресу може змінитись цілісність кишкового бар'єра, що, своєю чергою, спричинить підвищення його проникності та місцеву запальну реакцію.
Також стрес відіграє важливу роль у розвитку циститу, який є найпоширенішим захворюванням нижніх сечовивідних шляхів. У котів з рецидивуючою хворобою можуть спостерігатися дизурія (відсутність сечовипускання) та гематурія (кров у сечі), а також сечовипускання поза лотком.
Стрес може посилювати атопічний дерматит та алергічні прояви, і, як наслідок, свербіж. Однією з найсерйозніших змін є анорексія, яка може призвести до небезпечних станів, наприклад, у котів — до ліпідозу печінки.
Однак у деяких випадках стрес може спричинити поліфагію, результатом чого може стати заворот або розширення шлунку.
Мічення сечею також може бути спричинене стресом. Це нормальна поведінка, яка найчастіше спостерігається у некастрованих самців і самок під час тічки. Але стрес збільшує частоту мічення сечею.
Які методи дослідження використовуються для визначення психологічного стану тварин в умовах війни?
Для визначення психологічного стану можна використовувати фізіологічні та поведінкові параметри.
Фізіологічні виміри включають прямі вимірювання кров'яного тиску, частоти серцевих скорочень та частоти дихання, проте ці параметри не є специфічними. Зокрема виміряють показники активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, такі, як рівень кортизолу та чутливість надниркових залоз до стимуляції адренокортикотропним гормоном. Але на практиці вони теж не є специфічними та завжди доцільними.
Найбільш правдивими є поведінкові параметри, а саме фіксування зміни поведінки та характерних симптомів. Корисною є шкала страху, тривоги та стресу (FAS), завдяки якій можна визначити стан тварини залежно від сигналів тіла.
Які програми або ініціативи існують для підтримки та допомоги тваринам у психологічному плані під час війни?
Наразі допомогу тваринам надають зоопсихологи та поведінкові спеціалісти, які співпрацюють з притулками, зоозахисними та іншими організаціями (UAnimals, Happy Paw, Сіріус, Association of Pets&People Understanding тощо), або які надають допомогу незалежно.
Я, наприклад, працюю напряму з опікун_ками тварин, а також, коли про це просять організації. Так можна допомогти більшій кількості тварин. Поведінкова та психологічна допомога в Україні ще є досить новітньою, але, сподіваюся, що згодом в кожному притулку та організації будуть власні фахівці та програми.
Як можна покращити умови для тварин під час військових конфліктів в місцях їх проживання?
Тварину треба заспокоювати (але без забирання на руки — краще погладжувати або розмовляти), якщо поруч лунають вибухи або сирена. При цьому опікун_ці важливо постаратися не панікувати сам_ій, адже тварини відчувають зміни психологічного стану людини та виділення адреналіну.
Слід обирати для прогулянок час, коли у місті зазвичай найменше повітряних тривог і обстрілів. Краще обирати такі маршрути, де найспокійніше, якомога далі від доріг та скупчень людей.
Важливо завжди бути впевненим в амуніції тварини. Якщо повідець слабкий або надірваний, тварина при переляку може розірвати його і втекти.
Відпускання собак з повідця в умовах війни краще або мінімізувати, або уникати взагалі. Те саме стосується переносок для тварин: вони мають бути з міцного матеріалу і з надійними застібками.
Якщо улюбленець боїться звуків сирени або вибухів, це можна відкоригувати. Негучно вмикати звук повітряної тривоги або іншого лячного звуку, і в цей момент відвертати увагу на себе, смаколик або гру. А коли тварина вже не реагуватиме на звук, можна поступово додавати гучність. Важливо за кожної успішної спроби заохочувати тварину — це підкріплення «бажаної» поведінки.
Фармакологічна підтримка також важлива, якщо тварина не може сама впоратися зі стресом. Є заспокійливі засоби з натуральними компонентами, але у важких випадках потрібні саме лікарські препарати. Тому для підбору засобу краще індивідуально консультуватися з лікарем.
В деяких випадках доводиться привчати собак до того, щоб ходити в туалет вдома. Для цього потрібно облаштувати для цього місце: поставити лоток або покласти шматки картону. Після цього взяти серветку, яка буде пахнути сечею собаки (про це треба подбати заздалегідь) — так песик розумітиме, що сюди можна ходити в туалет. Не слід забувати про заохочення та ласощі, щоб собака знав, що робить все правильно.
Якщо був переїзд або евакуація, адаптація на новому місці проходитиме швидше, якщо опікун_ка візьме з собою звичні для тварини запахи та речі: лежанку, іграшки. Купуючи для тварини нову лежанку або будиночок, слід покласти туди речі опікун_ки або самої тварини. Їхній запах допоможе тварині заспокоїтися.
Нові лотки, лежанки та будиночки слід розміщувати у найспокійнішому місці, щоб тварину турбувало якомога менше людей. Наприклад, для лотка це може бути ванна кімната.
Як війна впливає на взаємодію між людьми та тваринами, зокрема домашніми улюбленцями?
З власної практики можу сказати, що взаємодія між опікуном і твариною залежить здебільшого від людини, а саме її допомоги тварині адаптуватися. Якщо ми створюємо комфортні умови для улюбленця, то відносини стають більш довірливими й ми краще розуміємо тварину.
За ознак зміни поведінки та психологічних проблем, слід якнайшвидше зайнятися реабілітацією тварини.
Зокрема швидкість відновлення залежатиме від того, чи вчасно опікун_ка з твариною евакуюва_лася або зроби_ла безпечніші умови. Якщо єдиним стресом була дорога та облаштування на новому місці, то стан тварини має покращитись досить швидко. Якщо ж тварина стала свідком вибухів або постраждала, на реабілітацію піде значно більше часу.
Які можливості є для психологічної реабілітації тварин після закінчення війни?
Робота з аспектами, яких зараз не вистачає: більше поведінкових фахівців у кожній установі, притулку або зооорганізації; створення програм з психологічної реабілітації для різних груп тварин; навчання ветеринарних лікарів щодо мінімізації стресу тварин в клініці (це теж дуже важливо і зараз); створення реабілітаційних центрів. Також я вважаю важливим навчання й опікун_ок тварин, хоча б щодо розпізнання базових порушень поведінки й першої допомоги.
Важливо звертати увагу на психологічне здоров'я домашніх тварин під час війни. Сподіваємось, що наведені ознаки та поради стануть вам у пригоді. Якщо ж самостійно впоратись не вдається, варто звертатись по допомогу до спеціаліст_ок.
Більше корисних матеріалів про тварин, війну та веганство читайте у нашому блозі.