top of page

ІСТОРІЯ ВЕГАНСТВА У СВІТІ


PETA акція

Хоча сам термін веганство існує лише 79 років, згадки про веганські цінності та права тварин сягають античних часів. У цьому матеріалі ми хочемо розповісти як розпочався веганський рух у світі та які переломні моменти відбувались у ньому.


Люди та організації, які захищають права тварин на життя без страждання від рук людини з’являлись впродовж всієї історії. Філософ_ині та активіст_ки давнини заклали фундамент руху за звільнення тварин.



400 Р. ДО Н.Е.

Ще Платон, афінський філософ, який жив у 4 столітті до нашої ери, стверджував у 2-й книзі «Республіки», що м’ясо тварин — це предмет розкоші, для створення якого потрібно багато землі. Він робив висновок, що непомірковане споживання м'яса тварин призведе до конфлікту за землю і, зрештою, до нежиттєздатного (екологічно несталого) суспільства, сповненого чвар і нерівності, яке вимагає більше землі та воєн, щоб отримати її.


234 — 305 РР.

Серед визначних постатей античних часів було чимало вегетаріан_ок, але й були люди, що поділяли погляди сучасного веганства. Давньогрецький філософ Порфирій (234—305) в роботі «Про утримання від тваринної їжі» (лат. De Abstinentia ab Esu Animalium) писав:


«Якщо, однак, хтось думає, що це несправедливо — шкодити звірям, той не повинен ні використовувати молоко, ні вовну, ні овець, ні мед. Бо як ви пораните людину, забираючи від неї її одежу, так само, також, ви шкодите вівці, обстригаючи її... Молоко також було створене не для вас, а для молодих тварин, що споживають його. Бджола також збирає мед в їжу для себе, який ви, забираючи, використовуєте для вашого власного задоволення».

Порфирій одним із перших заявив про відмову від насильства й експлуатації тварин заради власного добробуту. Однак пізніше він відмовився від цих аргументів, вважаючи, що людина, піклуючись про тварин і комах, має право використовувати продукти їхньої життєдіяльності, окрім м'яса.


973 — 1057 РР.

У 593 році японський імператор Тенму заборонив споживання м’яса на основі своїх буддійських переконань, що люди можуть перероджуватися тваринами. З приходом християнства споживання мʼяса повернулось у Японію.

За часів Золотої доби ісламу сирійський поет і філософ, який практикував веганство, Абу-ль-Аля аль-Мааррі (973—1057 рр.) у віршах закликав до відмови від продуктів тваринного походження:


«Несправедливо їсти те, що вода дає (тобто рибу), не бажай у їжу м'ясо забитих тварин,

Або молоко матерів, що призначене для їхніх малят, не для благородних жінок.

Не засмучуйте птахів, що нічого не підозрюють, беручи їхні яйця; для несправедливості — це найбільший злочин.

І утримайтесь від меду, який бджоли збирають завчасно з квіток та ароматних рослин;

Бо вони не зберігають його для користування іншими, не отримують за це золота і дарунків»


1635 — 1780 РР.

Перші закони про права тварин з’явились між 1635 і 1780 роками. У 1635 році Ірландія була першою країною, яка прийняла законопроєкт про захист тварин: «Закон про заборону оранки хвостом коней та висмикування вовни з живих овець».


У 1641 році в колонії Массачусетс був прийнятий документ Body of Liberties з положенням проти будь-якого «тиранства чи жорстокого поводження» з тваринами.


Буддистські вірування були відновлені в Японії в 1615 році з заснуванням сьогунату Токугава, останнього феодального японського військового уряду. 5-й сьогун відновив заборону на вживання м'яса в 1687 році.

Жорж-Луї Леклерк де Бюффон, французький натураліст, у своїй роботі «Histoire Naturelle», опублікованій у 1753 році, поставив під питання, чи можна сумніватись у тому, що тварини, «чия тілобудова подібна до нашої, повинні відчувати подібні відчуття» і що «ці відчуття повинні бути пропорційні активності та досконалості їхніх органів чуття». Попри ці твердження, він наполягав на тому, що існує відмінність між людьми та іншими тваринами.


У поемі «Poème sur le désastre de Lisbonne» 1755 року Вольтер описав спорідненість між живими істотами, людьми та іншими тваринами, стверджуючи:

«Усі живі істоти, народжені одним суворим законом, страждають, як я, і, як я, також вмирають».


1789 — 1802 РР.

У 1789 році філософ Джеремі Бентам у «Вступі до принципів моралі та законодавства» стверджував, що здатність тварин страждати, а не їхній інтелект, означає, що їм слід надати права:


«Питання не в тому, чи можуть вони міркувати та не в тому, чи можуть вони говорити. А в тому, чи можуть вони страждати? Чому закон повинен відмовляти в захисті будь-якої чутливої істоти?»

У 1802 році вийшла друком книга англійського антиквара вегетаріанця Джозефа Рітсона «Есе про утримання від тваринної їжі як моральний обов'язок».


1822 — 1824 РР.

Колискою товариств захисту тварин можна вважати Англію. У 1809 році прем'єр-міністр лорд Ерскін проголосив у палаті лордів:


«Без жалю до тварин немає істинно гарного виховання, немає істинно доброго серця».

У 1822 році британський парламент прийняв Закон про жорстоке поводження з худобою завдяки активісту Річарду Мартіну.

У 1824 році в Англії Річард Мартін, Артур Брум, Льюїс Гомперц і Вільям Вілберфорс заснували перше товариство захисту прав тварин «Товариство запобігання жорстокому поводженню з тваринами», яке пізніше стало Royal Society for the Prevention of Cruelty to Animals (RSPCA) — найстаріша та найбільша організація із захисту тварин у світі й одна з найбільших благодійних організацій Великобританії.

1824 року Льюїс Гомпертц, захисник прав тварин і веган, опублікував «Моральні розслідування про становище людини та звірів» — одну з перших книг, що виступає за світоглядну позицію, що більше ніж через століття буде відома як веганство.


Гері Л. Франчіоне та Енн Е. Чарльтон описують книгу Гомпертца як «одну з найбільш прогресивних і радикальних книг про етику тварин, які коли-небудь були написані, але практично невідомі».


Пітер Сінгер у передмові до видання книги 1992 року докладно розповідає про своє здивування, коли він відкрив роботу Гомпертца та визнав, що аргументи Гомпертца дуже схожі на його власні, які були підхоплені рухом за звільнення тварин.


1835 — 1875 РР.

У 1835 році Великобританія прийняла перший Закон про жорстоке поводження з тваринами призначений для захисту тварин, зокрема корів, від поганого поводження.

У 1866 році житель Нью-Йорка Генрі Берг заснував Американське товариство із запобігання жорстокому поводженню з тваринами з лозунгом: «тварини мають право на доброзичливе та шанобливе поводження з боку людей і повинні бути захищені законом». Це найстаріша організація із захисту тварин у США.

У 1875 році активістка Френсіс Пауер Кобб заснувала у Великобританії Національне товариство проти вівісекції (National Anti-Vivisection Society).


1892 — 1896 РР.

1892 року Генрі С. Солт написав працю «Права тварин: розгляд у зв’язку з соціальним прогресом» — перше чітке трактування концепції прав тварин.


У 1892 році на земній кулі існувало вже 780 товариств захисту тварин, з них в Англії — 244, у Німеччині — 191; у США — 105, у Швеції та Норвегії — 31.

Альберт Леффінгвелл, доктор медичних наук та соціальний реформатор, написав книгу «Вівісекція в Америці» у Нью-Йорку в 1895 році.


До 1896 року у світі відбулося 12 міжнародних конгресів товариств захисту тварин.


1910 — 1925 РР.

1910 року Руперт Велдон написав «Без тваринної їжі: харчування і раціон з рослинними рецептами» — перша з відомих веганських кулінарних книг.

Німецький лікар, гуманіст і філософ Альберт Швейцер в 1915 році розробив етичне вчення «Етика благоговіння перед життям». Швейцер багато взяв з релігійно-етичних поглядів буддизму. Етика Швейцера послужила розвитку одного з двох основних напрямків екологічної етики — біоцентризму. Цінність життя, кому б воно не належало, лежить і в основі веганського руху.

«Я відчуваю спонукання висловлювати однакове благоговіння перед життям як стосовно моєї волі життя, так і стосовно будь-якої іншої. У цьому і є основний принцип моральності. Добро — те, що служить збереженню і розвитку життя, зло є те, що знищує життя чи перешкоджає йому. Людина воістину моральна лише тоді, коли вона кориться внутрішньому спонуканню допомагати будь-якому життю, якому вона може допомогти, і утримуватися від того, щоб заподіяти живому будь-яку шкоду… Там, де я чиню шкоду будь-якому життю, я повинен ясно усвідомлювати, наскільки це необхідно. Я не згоден робити нічого, крім неминучого, — навіть незначного», — каже Альберт Швейцер у своїй книзі.

1925 року у Берліні німецький письменник і зоозахисник Генрих Циммерманн організував святкування Дня тварин. Він активно поширював свою ідею, і 1931 року міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який відбувався у Флоренції (Італія), одноголосно ухвалив пропозицію оголосити 4 жовтня Всесвітнім днем тварин. У цей день різні товариства із захисту прав тварин проводять акції в багатьох країнах світу.


1959 — 1966 РР.

У 1959 році було створено Міжнародне товариство захисту тварин (ISPA). У 1981 році воно, об'єднавшись із Всесвітньою федерацією захисту тварин (WFPA), було перетворено на Всесвітнє товариство захисту тварин(WSPA).


Закон США про добробут тварин (Animal Welfare Act) 1966 року намагався розв'язати проблеми експериментів на тваринах. Однак він вважається марним. Багато хто не підтримав цей акт, оскільки він повідомляв, що якщо тестування принесуть користь людям, то страждання тварин виправдані. Лише після заснування руху за права тварин люди почали підтримувати етичне ставлення до тварин та висловлювати свою думку публічно.


1971 —1998 РР.

У 1970-х роках традиційні погляди й ставлення до тварин почали критикувати захисники прав тварин, в тому числі психолог Річард Райдер, який 1971 року ввів поняття «видової дискримінації» або спесишизму. Цей термін означає надання прав і особливого ставлення окремим істотам виключно на основі їх видової приналежності. Ще в 1969 році, Райдер став активно виступати проти проведення тестів на тваринах. Він є автором славнозвісної книги на захист тварин «Жертви науки» (1975). А також — написав книгу «Пейнізм: сучасна моральність» (2003) і брав участь у впливовому виданні «Людина і мораль: розслідування жорстокого поводження з тваринами» (1972).

Термін «спесишизм» популяризував філософ і етик Пітер Сінгер у своїй книзі «Звільнення тварин» 1975 року. Кінець 1970-х років ознаменував початок руху за права тварин, який відображав віру в те, що тварин необхідно визнавати розумними істотами та захищати від шкоди.


У 1970-х роках виник Фронт звільнення тварин (ALF) — це міжнародний децентралізований політичний і соціальний рух опору без лідерів, який виступає за те, що він називає ненасильницькими прямими діями на знак протесту проти випадків жорстокого поводження з тваринами. Він виник з Bands of Mercy — організації дітей і підлітків, що захищали тварин.

В березні 1980 року Інгрід Ньюкірк та захисник прав тварин Алекс Пачеко засновували People for the Ethical Treatment of Animals (PETA) — це американська некомерційна організація захисту прав тварин. PETA каже, що її організації мають понад 9 мільйонів член_кинь у всьому світі. Організація вперше привернула увагу влітку 1981 року завдяки справі «Мавпи Silver Spring» — 17 макак, виловлені в дикій природі, використовувались в жорстоких експериментах, що спричинило справжню війну між дослідни_цями, активіст_ками та політик_инями у суді. PETA виступає проти промислового фермерства, хутрового господарства, експериментів на тваринах та іншої експлуатації тварин.


1990 року заснована Міжнародна організація захисників тварин (Animal Defenders International — ADI). Вона проводить просвітницькі та інформаційні кампанії для захисту тварин у неволі, диких тварин та їх середовища.


З 1994 року 1 листопада відзначається Міжнародний день веганства (World Vegan Day) в річницю першої «Веганської спільноти» (Vegan Society), створеної 1944 року у Великобританії.


На 1998 рік було відомо про щонайменше 6,000 громадських організацій у світі, що займаються правами тварин, які проводять три основні міжнародні акції: Антихутрова кампанія, Антикосметична кампанія і кампанія, спрямована на поліпшення умов утримання сільськогосподарських птахів і худоби у тваринницьких комплексах.


2000 — 2010 РР.

Соціальна психологиня Мелані Джой запропонувала термін карнізм 2001 року, який зрештою популяризувався у її книзі «Чому ми любимо собак, їмо свиней і носимо шкури корів» 2010 року.

2005 року вийшов фільм «Земляни» (Earthlings) — американський документальний фільм про жорстоку експлуатацію людством тварин для споживання в їжу, як домашніх тварин, для одягу, розваг і наукових досліджень. Оповідач фільму — Хоакін Фенікс, музика — Мобі, режисер — Шон Монсон.

29 листопада 2006 року Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) ООН опублікувала звіт «Довга тінь тваринництва», де повідомляє: «сектор тваринництва є одним із двох чи трьох найбільших джерел найсерйозніших екологічних проблем у будь-якому масштабі, від локального до глобального». Цей звіт був основним науковим джерелом для документального фільму Meat The Truth (2007). Його також часто цитували в документальному фільмі Cowspiracy (2014).


Гарі Стейнер, американський філософ моралі зацікавлений у правах тварин, написав статтю «Animal, Vegetable, Miserable», 2009 року, а також книги про антропоцентризм, мораль та тварин.

Етологиня, приматологиня та веганка Джейн Гудолл у книзі «Внутрішній світ сільськогосподарських тварин» 2009 року зазначила:

«Сільськогосподарські тварини відчувають задоволення та смуток, хвилювання та образу, депресію, страх і біль. Вони набагато чутливіші та розумніші, ніж ми можемо уявити».

2009 року Джонатан Сафран Фоер написав книгу «Поїдання тварин». Акторка Наталі Портман у газеті Huffington Post розповіла, що «Поїдання тварин» зробила з неї, вегетаріанки з двадцятирічним стажем, веганку-активістку.


2011 — 2021 РР.

2011 року написана книга «Vegan for Life: Everything You Need to Know to Be Healthy and Fit on a Plant-Based Diet», у якій зареєстровані дієтолог_и та веган_и з великим стажем Джек Норріс і Вірджинія Мессіна розвінчують деякі з найбільш стійких міфів про веганське харчування та рекомендують як харчуватись збалансовано. Також ці автор_ки є у списку нутриціолог_инь, які створили сайт Vegan Health — Evidence-Based Nutrient Recommendations. Українською статті цього сайту можна прочитати тут.


2012 року написана «Eat and Run: My Unlikely Journey to Ultramarathon Greatness» — автобіографія ультрамарафонця і вегана Скотта Журека.


У 2012 році група відомих нейробіологів заявила в «Кембридзькій декларації про свідомість у тварин» (The Cambridge Declaration on Consciousness), що всі ссавці, птахи та інші тварини мають неврологічні структури, які генерують свідомість і здатні переживати афективні стани.

У ці роки були також створено багато фільмів про веганство:

  • «Виделки замість ножів»(Forks over Knives), 2011;

  • «Велика рогата змова» (Cowspiracy), 2014;

  • «Щось нездорове» (What’s the health), 2017;

  • «Панування» (Dominion), 2018, можна переглянути за посиланням;

  • «Змінюючи гру» (The game changers), 2019;

  • «Морська змова» (Seaspiracy), 2021;

  • «Їжа, що веде до вимирання» (Eating our way to extinction), 2021, у вільному доступі за посиланням.

2021 — 2023 РР.

У вересні 2021 року Європейський парламент переважною більшістю проголосував за резолюцію, яка закликає Єврокомісію розробити план дій щодо поступового припинення експериментів на тваринах. Це важлива політична перемога, що змінить життя для 20 млн тварин у лабораторіях, якщо буде втілена в реальність.


У вересні 2021 року в усьому світі було приблизно 79 мільйонів веган_ок, що становить трохи більше одного відсотка населення всього світу.

У 2023 році вже налічується приблизно 88 мільйонів⁠ веганів та веганок.


 

Історію українського веганського руху та руху за звільнення тварин, ви можете прочитати у статті за посиланням. Реєструйтесь на «Веган-експрес», щоб глибше зрозуміти веганські цінності та долучайтесь до спільноти, яка працює над створенням світу, вільного від жорстокості над тваринами.

170 переглядів

Komentarze


bottom of page